https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/33604 2026-05-08T01:38:16Z 2026-05-08T01:38:16Z Архипенко Л. М. https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39875 2026-05-07T19:57:53Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Про інноваційні процеси в лексичній системі української мови початку ХХІ століття Автори: Архипенко Л. М. Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена комплексному аналізу оновлення лексичної системи української мови на тлі соціально-політичних трансформацій початку ХХІ століття, зокрема у період російсько-української війни. Серед чинників, що впливають на мовну еволюцію названо як внутрішньомовні, так і зовнішні (передусім соціальні). Розглянуто основні механізми поповнення словника: словотворення на питомій основі, іншомовні запозичення (переважно англіцизми), активізація просторічної, жаргонної та професійної лексики, формування функційних неологізмів та оказіоналізмів. Особливу увагу приділено процесам міжстилізації (слова втрачають або набувають стилістичних відтінків), а також перерозподілу між активним та пасивним словниковим запасом. Проаналізовано семантичну неологізацію та метафоричне переосмислення лексики, що відображає актуальні соціальні, політичні, воєнні, економічні, культурні, медійні явища сучасності тощо. Висвітлено роль медіа та інтернет-комунікацій у прискоренні мовних змін, стимулюванні словотворення та інтеграції нових слів у повсякденне вживання, адже медійне середовище формує тенденцію до живого, невимушеного спілкування, що впливає не лише на лібералізацію норм літературної мови, а й на психологічне сприйняття мови, що також стимулює ‘розхитування’ літературних норм та розширення меж літературної мови за рахунок включення елементів розмовної, просторічної та жаргонної лексики. Наведено приклади неологізмів, пов’язаних із війною, молодіжним сленгом, комп’ютерною та геймерською термінологією, які демонструють динамізм, відкритість і адаптивність української лексичної системи. Зауважено, що сучасна українська мова здатна швидко реагувати на соціальні, глобалізаційні та культурні виклики, зберігаючи при цьому внутрішню стабільність і функціональну ефективність. Результати дослідження засвідчують необхідність систематичного моніторингу лексичних змін, а також наукового регулювання процесів словникового оновлення для забезпечення цілісності та гармонійного розвитку української мови.

2025-01-01T00:00:00Z Архипенко Л. М. https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39871 2026-05-07T19:26:08Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Концептуальна метафоризація термінології цифрової економіки в українському законодавчому дискурсі Автори: Архипенко Л. М. Короткий огляд (реферат): Статтю присвячено дослідженню концептуальної метафоризації термінології цифрової економіки в українському законодавчому дискурсі з позицій когнітивної лінгвістики й соціокогнітивного термінознавства. Актуальність роботи зумовлена інтенсивним розвитком цифрових технологій, який спричиняє появу нових форм суспільних відносин і потребу в їх нормативному осмисленні та мовному закріпленні. У цьому контексті юридичну термінологію розглянуто не лише як засіб точної номінації, а й як інструмент концептуалізації абстрактних і динамічних явищ цифрової реальності. Теоретичним підґрунтям дослідження слугує теорія концептуальної метафори Г. Лакоффа й М. Джонсона, згідно з якою метафора постає базовим когнітивним механізмом структурування знання та формування правових уявлень, а також праці З. Кьовечеса та А. Мюзольфа, які розглядають метафору як механізм формування когнітивних моделей інституційного мислення. На матеріалі Законів України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» й «Про цифровий контент та цифрові послуги» виявлено домінантні концептуальні метафори цифрової економіки. Обґрунтовано положення про те, що концептуальні метафори відіграють системоутворювальну роль у законодавчому дискурсі, визначаючи способи усвідомлення, інтерпретації та нормативного регулювання явищ цифрової економіки. Показано, що метафоричні моделі сприяють когнітивній доступності правових понять, забезпечують інтеграцію нових технологічних реалій у наявну правову систему й одночасно впливають на формування нормативної логіки правового регулювання. Увагу зосереджено на подвійній природі концептуальної метафоризації: з одного боку, вона виконує пізнавальну та комунікативну функції, з іншого – може створювати ризики для точності юридичних дефініцій і правозастосовної практики. Зроблено висновок про те, що аналіз концептуальних метафор в українському законодавстві цифрової економіки поглиблює розуміння когнітивних механізмів формування правових норм та забезпечення балансу між наочністю, гнучкістю і точністю юридичної мови. Ключові слова: концептуальна метафора, цифрова економіка, законодавчий дискурс, юридична термінологія, когнітивна лінгвістика, соціокогнітивне термінознавство.

2026-01-01T00:00:00Z Архипенко Л. https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39870 2026-05-07T19:21:45Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Термінознавчі аспекти галузі права на заняттях з української мови за професійним спрямуванням Автори: Архипенко Л. Короткий огляд (реферат): Розглянуто термінознавчі аспекти правничої галузі в контексті викладання курсу «Українська мова за професійним спрямуванням». Обґрунтовано значення професійного володіння юридичною термінологією як ключового чинника формування компетентності майбутніх юристів. Висвітлено структуру юридичної терміносистеми, класифікацію на міжгалузеві й галузеві терміни. Проаналізовано основні ознаки мови права: однозначність, системність, логічність і функціональну стабільність. Акцентовано увагу на ролі уніфікації термінів у процесах міжнародної правової комунікації та глобалізації. Розкрито сутність юридичного терміна як мовної моделі правового поняття. Окреслено динамічний характер розвитку юридичної термінології та її здатність до поповнення новими одиницями. Запропоновано практичні завдання для формування термінологічної компетентності студентів.

2026-01-01T00:00:00Z Сухенко В. Харчук Л. https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39860 2026-05-07T18:19:42Z 2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Джерела пам’яти: Голодомор 1932–1933 років на Сумщині в архівних та опублікованих матеріалах Автори: Сухенко В.; Харчук Л. Короткий огляд (реферат): Розглянуто проблему Голодомору на території Сумської области через аналіз опублікованих джерел й архівних матеріалів. Такий підхід дає змогу висвітлити регіональні особливості цієї загальноукраїнської трагедії в комплексному контексті. Метою роботи є дослідження документальних джерел, як тих, що опубліковані в наукових збірниках і довідкових виданнях, так і тих, що зберігаються в державних архівах, для реконструкції соціально-економічної, адміністративної та демографічної ситуації під час Голодомору 1932–1933 років на Сумщині. Проаналізовано видання, що містять матеріали постанов партійно-державних органів, звіти місцевої влади, документи, пов’язані із хлібозаготівельними кампаніями, статистичні дані, службове листування, а також свідчення очевидців. Стаття підкреслює важливість регіональних досліджень для створення повної історіографії Голодомору та визначає перспективи подальших наукових пошуків, зокрема введення до обігу нових архівних матеріалів і здійснення міжрегіональних порівнянь. Методологічні дослідження базуються на принципах системности, об’єктивности.

2026-01-01T00:00:00Z