<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Зібрання:</title>
  <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/36205" />
  <subtitle />
  <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/36205</id>
  <updated>2026-07-17T15:57:21Z</updated>
  <dc:date>2026-07-17T15:57:21Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Первинні прояви та динаміка розвитку професійного вигорання у медичних працівників онкологічного центру</title>
    <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41271" />
    <author>
      <name>Богдан Ж. Б.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Лебеденко Д. Н.</name>
    </author>
    <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41271</id>
    <updated>2026-07-01T12:19:15Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Первинні прояви та динаміка розвитку професійного вигорання у медичних працівників онкологічного центру
Автори: Богдан Ж. Б.; Лебеденко Д. Н.
Короткий огляд (реферат): У тезах розкрито особливості первинних проявів та динаміки розвитку професійного вигорання у медичних працівників онкологічного центру. Обґрунтовано актуальність дослідження з огляду на високий рівень професійного, емоційного та психоемоційного навантаження, характерного для діяльності медичного персоналу онкологічного профілю. Визначено основні ранні прояви професійного вигорання та охарактеризовано етапність його розвитку. Проаналізовано індивідуальні, організаційні, соціальні й зовнішні чинники, що підвищують ризик формування синдрому професійного вигорання. Підкреслено значення своєчасного виявлення перших симптомів для впровадження профілактичних заходів, збереження психічного здоров’я медичних працівників, підтримання їхньої професійної ефективності та підвищення якості медичної допомоги.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Influence of stress factors on the psycho-emotional state of military personnel</title>
    <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41102" />
    <author>
      <name>Tolstova N.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Afanasieva N.</name>
    </author>
    <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41102</id>
    <updated>2026-06-29T11:21:25Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Influence of stress factors on the psycho-emotional state of military personnel
Автори: Tolstova N.; Afanasieva N.
Короткий огляд (реферат): The aim of the study was to investigate the levels of traumatic stress, anxiety and depression, and the impact of stress factors on the psycho-emotional state of military personnel, as well as to evaluate the effectiveness of a comprehensive psychocorrectional programme. The study was conducted on a sample of 50 assault troops, divided into an experimental group (25 individuals) and a control group (25 individuals). A repeated-measures experimental design was employed. The psychocorrection programme, which consisted of eight group training sessions (90 minutes each), was based on the systemic approach developed by I. Kotenev. The instruments used included I. Kotenev’s “Traumatic Stress Questionnaire, the “Short AD-PTSD Scale” and the “Stress Factors” method. The results confirmed the high effectiveness of the programme: according to the “Short AD-PTSD Scale”, in the experimental group the level of anxiety decreased by 42.9% (from 14.2 to 8.1 points), the level of depression decreased by 40.8% (from 12.5 to 7.4 points), and PTSD symptoms decreased by 42.3% (from 16.8 to 9.7 points). The total average score of affirmative responses indicating the presence of disturbances decreased from 5.28 to 1.78, which moved the majority of servicemen out of the risk zone. The overall level of stress load, determined using the “Stress Factors” method, decreased by almost 30% (from 4.16 to 2.98 points). The most noticeable reduction in psycho-emotional tension was recorded in the areas of personal-psychological and emotional-physiological reactions (a decrease of 33.3% and 31.9% respectively). Positive changes were also observed in internal resources: the subjective feeling of calmness and inner balance increased by 78.5%, social cohesion increased by 36.6%, and self-control improved by 31.0%. After completion of the programme, 82% of participants reported an improvement in sleep quality, and 76% reported increased concentration of attention. In the control group, which did not receive the intervention, no significant positive changes were observed. This demonstrates that natural adaptation is insufficient to overcome the consequences of combat stress. The programme significantly increases the adaptability of military personnel, stabilises their emotional state, and may be integrated into psychoprophylactic programmes within units of the Armed Forces of Ukraine.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Використання коучингових підходів у підвищенні стресостійкості персоналу</title>
    <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41101" />
    <author>
      <name>Ченцова Д. С.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Віденєєв І. О.</name>
    </author>
    <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41101</id>
    <updated>2026-06-29T11:14:31Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Використання коучингових підходів у підвищенні стресостійкості персоналу
Автори: Ченцова Д. С.; Віденєєв І. О.
Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена комплексному дослідженню теоретичних підходів, емпіричних даних та практичної реалізації коучингових технологій у підвищенні стресостійкості персоналу. У роботі всебічно розкрито феномен стресостійкості як інтегративної властивості особистості, що забезпечує збереження психологічної рівноваги, здатність ефективно діяти в умовах інтенсивного професійного навантаження та конструктивно долати зовнішні й внутрішні труднощі. Представлено сучасні наукові підходи до розуміння структури стресостійкості, яка містить когнітивний компонент (усвідомлення ситуації та власних ресурсів), емоційно-вольовий (здатність до саморегуляції), мотиваційний (внутрішня орієнтація на подолання труднощів) та поведінковий (ефективність копінг-стратегій). Окреслено внутрішні та зовнішні чинники, що визначають рівень стресостійкості працівників, а також їх вплив на професійну діяльність. Значну увагу приділено сутності коучингу як інноваційної технології розвитку потенціалу особистості, його принципам, моделям та прикладним можливостям у професійній сфері. У статті подано результати емпіричного дослідження вихідного рівня стресостійкості персоналу та описано коучингову програму, спрямовану на розвиток саморефлексії, емоційної регуляції, когнітивної гнучкості, самоефективності та адаптивних копінг-стратегій. Підкреслено позитивну динаміку змін після впровадження програми: зменшення труднощів емоційної регуляції, підвищення гнучкості мислення та зростання використання конструктивних стратегій подолання стресу. Отримані результати підтверджують ефективність коучингових підходів як дієвого інструменту підвищення психологічної стійкості.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Психологічне благополуччя українських жінок у військовий час</title>
    <link rel="alternate" href="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40991" />
    <author>
      <name>Ушакова І. М.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Деревянко Г.</name>
    </author>
    <id>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40991</id>
    <updated>2026-06-22T18:37:23Z</updated>
    <published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Психологічне благополуччя українських жінок у військовий час
Автори: Ушакова І. М.; Деревянко Г.
Короткий огляд (реферат): У тезах здійснено теоретичний аналіз проблеми психологічного благополуччя українських жінок в умовах повномасштабної війни. Розкрито сутність психологічного благополуччя як багатовимірного феномену, що поєднує емоційні, когнітивні та соціальні компоненти й виступає важливим ресурсом адаптації до кризових обставин. Визначено основні чинники, які впливають на благополуччя жінок у воєнний період: рольове перевантаження, вимушена міграція, трансформація цінностей та вплив гендерних стереотипів. Окреслено особливості психологічного благополуччя різних груп жінок, проаналізовано основні ризики його порушення та визначено перспективні напрями психологічної допомоги, спрямовані на підтримку життєстійкості, адаптаційних ресурсів і психічного здоров’я.</summary>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

