DSpace Фонд:

Ефективність самостійних занять із використанням тренажерних пристроїв у фізичному вихованні здобувачів вищої освіти

2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Ефективність самостійних занять із використанням тренажерних пристроїв у фізичному вихованні здобувачів вищої освіти Автори: Собко І.; Подмарьова І. Короткий огляд (реферат): Сучасні підходи до фізичного виховання в університетах підкреслюють важливість індивідуального підходу, регулярності занять, поступового нарощування навантажень та контролю за станом здоров’я здобувачів. Мета дослідження перевірити ефективність використання вуличних тренажерів під час самостійних занять фізичною культурою здобувачів вищої освіти старших курсів. Учасники: здобувачі вищої освіти 4 курсу ХНЕУ імені Семена Кузнеця у кількості 20 чоловік (хлопці). Експеримент тривав 3 місяці підчас літніх канікул у 2025 році. Методи дослідження: аналіз та систематизація наукової літератури, метод тестування фізичних здібностей (підтягування на перекладині, згинання розгинання рук в упорі лежачі за 30 с, стрибки зі скакалкою за 30 с, біг з місця 30 м, човниковий біг 2х28 м, присідання на одній нозі з відведенням рук, нахил тулуба вперед з положення сидячи, тест «Міст»), методи математичної статистики. Результати: до змісту самостійних занять контрольної групи входили вправи з власною вагою, бігові вправи середньої інтенсивності, вправи на розтягування та гнучкість, елементи спортивних ігор за можливості. Програма, впроваджена в експериментальній групі, передбачала виконання комплексу вправ із використанням вуличних тренажерів (Кардіо-тренажер, Орбітрек, Жим ногами, Жим від грудей, Тяга сидячи, Степпер, Підйом ніг у висі, Станція на прес), спрямованих на розвиток основних фізичних якостей здобувачів. Комплекси вправ складались із загальнорозвивальних, силових вправи з поступовим підвищенням навантаження; вправи циклічного характеру, вправи для розвитку рівноваги, координації та витривалості. Виявлено, достовірно вищі показники тестувань сили, швидкості та координації (p<0,05; p<0,01) в експериментальній групі в порівнянні з контрольною. Висновки: Показано доцільність застосування вуличних тренажерів у структурі самостійних занять, що забезпечує комплексний вплив на організм, сприяє підтриманню здоров’я, підвищенню працездатності та формуванню культури здорового способу життя.

Північноєвпропейська ходьба як вид оздоровчої фізичної активності для різних соціальних груп населення

2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Північноєвпропейська ходьба як вид оздоровчої фізичної активності для різних соціальних груп населення Автори: Кравченко О. С. Короткий огляд (реферат): У статті досліджено вплив північноєвропейської (скандинавської) ходьби як доступної форми оздоровчої фізичної активності на різні групи населення. Виявлено, що регулярні тренування сприяють покращенню витривалості, гнучкості, координації рухів та підвищенню загальної працездатності. Показано позитивний ефект північноєвропейської ходьби на фізичний і психоемоційний стан молоді, дорослих середнього віку і людей похилого віку, осіб з надмірною вагою, спортсменів, а також людей з травмами. Регулярна північноєвропейська ходьба протягом дослідження сприяла суттєвому покращенню кардіореспіраторної витривалості, зниженню артеріального тиску та зменшенню рівня стресу у представників різних вікових груп. Найбільші зміни спостерігалися у молоді, але позитивний ефект був характерний для всіх груп. Доведено, що північноєвропейська ходьба сприяє підвищенню настрою, зниженню тривожності та депресивних симптомів, особливо у людей похилого віку та осіб із сидячим способом життя. З досліджень багатьох науковців можна стверджувати, що північноєвропейська ходьба є ефективним засобом профілактики, реабілітації та підтримки фізичного здоров’я. Завдяки мінімальному ризику травм та позитивному впливу на серцево-судинну і опорно-рухову системи, північноєвропейська ходьба є відмінним способом покращення здоров’я як для молодих, так і для людей похилого віку. Розглянуто ключові переваги північноєвропейської ходьби: покращує роботу серцево-судинної системи; зміцнює м’язи всього тіла; сприяє зниженню ваги та підвищенню витривалості; знижує навантаження на суглоби порівняно з бігом; підходить для людей різного віку і рівня фізичної підготовки; допомагає покращити поставу і координацію рухів, а також поради щодо включення цієї активності у щоденний режим різних вікових і соціальних груп.

Формування здорового способу життя здобувачів вищої освіти засобами інтеграції фізичного виховання та психологічної підтримки

2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Формування здорового способу життя здобувачів вищої освіти засобами інтеграції фізичного виховання та психологічної підтримки Автори: Мкртічян О. А. Короткий огляд (реферат): . У статті розглянуто проблему формування здорового способу життя студентів у сучасних умовах розвитку освіти. Обґрунтовано доцільність інтеграції фізичного виховання та психологічної підтримки як ефективного засобу впливу на фізичний і психоемоційний стан студентської молоді. Визначено основні складові здорового способу життя та розкрито роль фізичної активності й психологічного супроводу у формуванні відповідального ставлення до власного здоров’я. Проаналізовано результати дослідження, які свідчать про підвищення рівня фізичної активності, зниження рівня стресу та покращення мотивації до здорового способу життя у студентів за умов використання інтегрованого підходу. Доведено, що поєднання фізичних і психологічних методів сприяє гармонійному розвитку особистості, формуванню навичок саморегуляції та підвищенню якості освітнього процесу.

Педагогічні умови застосування засобів анімаційної та дозвіллевої діяльності в навчальному процесі майбутніх вчителів фізичної культури

2026-01-01T00:00:00Z

Назва: Педагогічні умови застосування засобів анімаційної та дозвіллевої діяльності в навчальному процесі майбутніх вчителів фізичної культури Автори: Собко І. М.; Золотухін О. О. Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена визначенню та впровадженню педагогічних умов, за яких використання засобів анімаційної та дозвіллевої діяльності в освітньому процесі забезпечує зростання рівня професійної підготовки та мотивації майбутніх учителів фізичної культури. Розроблено та впроваджено експериментальну методику, яка передбачала впровадження засобів анімаційної та дозвіллевої діяльності та поєднання практичних занять (рухливі та рекреаційні ігри, квести, флешмоби) із теоретичною творчою роботою (розробка сценаріїв, проєктна діяльність, челенджі). Такий підхід дозволив трансформувати традиційне навчання у динамічний процес, орієнтований на розвиток професійних компетентностей через гру та соціальну взаємодію. Аналіз результатів дослідження засвідчив достовірне зростання інтересу до фахових дисциплін, кількість позитивних відгуків про заняття зросла з 20,8% до 73,9% (p<0,001). Зафіксовано достовірне підвищення рівня професійної готовності студентів до впровадження анімаційних технологій у майбутню практику: з 51,9% до 83,3% (p<0,05). Статистичний аналіз результатів дослідження підтвердив дієвість розроблених педагогічних умов, що виявилося у суттєвому підвищенні інтересу здобувачів до анімаційних і дозвіллевих форм активності. На завершальному етапі експерименту частка здобувачів, зацікавлених у використанні засобів анімації, зросла з 32,0% до 69,6%, тоді як кількість скептичних відгуків скоротилася з 52,0% до 17,4%. Підсумки експерименту свідчать, що інтеграція засобів до навчальної діяльності сприяє зростанню пізнавальної активності здобувачів, формує позитивний емоційний настрій і зміцнює мотивацію до навчання. За спостереженнями здобувачів, застосування засобів анімаційної діяльності полегшує засвоєння навчального матеріалу, допомагає краще розуміти теоретичні положення через їх практичне відтворення та сприяє ефективнішому опануванню рухових умінь і технічних навичок. Окрім цього, анімаційні методи навчання стимулюють міжособистісну взаємодію, розвивають комунікативні компетенції та активізують усвідомлену участь студентів у навчально-професійній діяльності.