https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/129 2026-06-21T05:22:31Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40820 Назва: Інституціональні засади антимонопольного регулювання та забезпечення підприємницької конкурентоспроможності на міжнародних та національних товарних ринках Автори: Попов О. Є.; Кирилюк А. О. Короткий огляд (реферат): У статті викладено інституціональні особливості формування та розвитку державної антимонопольної політики та забезпечення підприємницької конкурентоспроможності на національних та міжнародних споживчих ринках. Серед особливостей функціонування та розвитку державної антимонопольної політики виділено обов’язкову та добровільні складові. Обов’язкова складова інституціонального середовища антимонопольного регулювання являє собою державні та міжнародні інститути, що підпорядковуються загальним, заздалегідь задокументованим нормативно-правовим актам, положенням, угодам тощо, тобто це формальний нормативно-правовий рівень. Доведено, що в рамках інституціонального проектування кожен учасник антимонопольного регулювання відіграє певну роль, при чому одночасно одне і те саме інституціональне утворення може відігравати кілька ролей. Встановлено, що функції, які відіграють інституціональні утворення, різняться від максимально направлених на сприяння формуванню та розвитку державної антимонопольної політики та антимонопольного регулювання до відсутності зацікавленості у змінах і навіть активній протидії впровадженню нових інститутів, адаптації чи вдосконаленні вже існуючих. 2023-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40819 Назва: Формування механізму державної антимонопольної політики на національних споживчих ринках Автори: Немашкало К. Р.; Кирилюк А. О. Короткий огляд (реферат): У статті досліджується механізм формування державної антимонопольної політики на національних споживчих ринках. Визначено, що формування державної антимонопольної політики відбувається відповідно до потреб загальної економічної політики держави. Загальна е кономічна політика держави встановлюється залежно від цінностей, що притаманні державі в кожен окремий період часу та які можуть змінюватися. Залежно від цінностей держави в певний період часу також відбувається формування цілей державного регулювання зага лом і антимонопольної політики зокрема. Визначено, що механізм формування державної антимонопольної політики включає в себе та співвідносить інтереси державного регулювання, що відповідають інтересам більшої частини учасників ринку, та інтереси окремих суб ’єктів господарювання. Визначено, що державна складова антимонопольного регулювання підпорядковується встановленим нормам і правилам на законодавчому рівні. Учасники ринку, крім встановлених норм та правил, перебувають під впливом інституціонального середо вища, норм і правил не задокументованих і не обов’язкових до виконання, проте є загальноприйнятими учасниками ринку. Встановлено, що важливою складовою механізму формування державної антимонопольної політики на національних споживчих ринків є узгодження ре гулювання між державними органами влади та недержавними саморегулівними організаціями, що складаються з учасників ринку і також зацікавлені в антимонопольному регулюванні. Встановлено, що результати антимонопольного регулювання направлені на фактори сталог о соціально економічного розвитку, що формують загальну економічну політику держави 2023-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40818 Назва: Current status and directions for improving grant writing in ukraine in conditions of economic instability Автори: Kyryliuk A.; Deineko Y. Короткий огляд (реферат): The current conditions of the development of the world economy are characterized by the spread of international cooperation in all sectors of the economy. The expansion of activities and the globalization of challenges require increased funding, which in conditions of great competition faces the problem of lack of funds. One of the tools of additional financing is the attraction of grants, which are actively used not only in the field of science and education, but also for business development, state support of strategically important sectors of the economy, as well as for the development of the creative sector, culture and art, etc. In accordance with the goals of financing, grants can be provided by governments, international organizations, foundations and corporations to support innovative and socially significant initiatives that contribute to the development of society and the economy. Despite the widespread importance of grant funding in modern conditions, for domestic organizations the issue of correctly writing grant applications remains complex and insufficiently covered. Thus, grantwriting, which includes the features and process of preparing applications for submission for grant funding, becomes of particular importance. Grantwriting is aimed at developing a substantiated grant application with a detailed description of the solution to the current problem, a clearly formulated goal and objectives of the project, as well as a project methodology with a substantiated description of the budget and a clear and understandable result of the implementation of this project. A substantiated grant application will allow you to obtain funding for both the implementation of scientific research, social and innovative projects, and for the creation and support of small and medium-sized businesses and compliance with the specifics of the grant and the interests of grantors. The relevance of the research topic is due to the need to strengthen the implementation of grant funding in a wide range of interests of society, which requires the formation of professional skills in writing grant applications. In modern conditions of international cooperation, effective grant writing is becoming one of the key elements of attracting resources to the country’s economy, as well as increasing the competitiveness of both the economy as a whole and individual research, social or creative organizations in particular. 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40817 Назва: Цифрові комунікації в маркетингу: розвиток соціальних мереж як провідного каналу брендової взаємодії Автори: Купрієнко К. С.; Унгурян М. О.; Кирилюк А. О. Короткий огляд (реферат): У сучасних умовах цифровізації економіки та зростання ролі інформаційного простору соціальні мережі трансформувалися у ключовий інструмент брендової комунікації. Вони забезпечують багатовимірну взаємодію зі споживачем, сприяють формуванню емоційної лояльності, репутаційної стійкості та гнучкого реагування на динамічні зміни кон’юнктури ринку. Особливої актуальності ці процеси набувають в умовах інформаційної турбулентності, глобальних криз і зростання суспільного запиту на прозорість,етичність та соціальну відповідальність брендів. Порівняльний аналіз підходів до цифрової комунікації у США як лідера у сфері цифрового маркетингу та в Україні як країни з високим потенціалом адаптації інновацій дозволяє виявити ефективні моделі взаємодії з цільовою аудиторією. Метою дослідження є аналіз сучасних тенденцій цифрових комунікацій у маркетингу з акцентом на соціальні мережі як провідний канал брендової взаємодії, дослідження їхнього функціонального навантаження в стратегіях брендів. Методи. Методологічну основу становлять системний та порівняльний аналіз, контент-аналіз, елементи кейс-методу (аналіз практик окремих брендів). Результати. У ході дослідження виявлено провідні тенденції розвитку цифрової комунікації: персоналізація, омніканальність, візуалізація контенту, розвиток емоційної складової та інтеграція аналітичних платформ. Доведено, що соціальні мережі виконують стратегічні функції в межах брендових комунікацій – від просування до підтримки репутації. Встановлено спільні риси (активність у відеоформатах, залучення інфлюенсерів, важливість зворотного зв’язку) та відмінності (технологічна глибина, стратегічна орієнтація, культура планування) в підходах США та України. На основі проведеного аналізу розроблено рекомендації щодо адаптації міжнародного досвіду, зокрема впровадження інформаційно обґрунтованих стратегій, вдосконалення контенту, розвиток аналітичної культури та інтеграція до глобального цифрового простору. Висновки. Соціальні мережі стали провідним каналом брендової взаємодії, що забезпечує сталу комунікацію з аудиторією у швидкозмінному цифровому середовищі. Для українських компаній адаптація міжнародних практик повинна здійснюватися з урахуванням національних особливостей, ресурсного потенціалу та специфіки цільових аудиторій. Перспективи подальших досліджень полягають у поглибленому вивченні моделей поведінки цифрових споживачів, аналітики ефективності комунікаційних стратегій та етичних аспектів цифрового маркетингу. 2025-01-01T00:00:00Z