<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <channel rdf:about="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/160">
    <title>DSpace Зібрання:</title>
    <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/160</link>
    <description />
    <items>
      <rdf:Seq>
        <rdf:li rdf:resource="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40608" />
        <rdf:li rdf:resource="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40209" />
        <rdf:li rdf:resource="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40193" />
        <rdf:li rdf:resource="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40192" />
      </rdf:Seq>
    </items>
    <dc:date>2026-06-11T15:12:58Z</dc:date>
  </channel>
  <item rdf:about="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40608">
    <title>Мультимедійні бази даних з налаштуванням на користувальну модальність</title>
    <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40608</link>
    <description>Назва: Мультимедійні бази даних з налаштуванням на користувальну модальність
Автори: Гордєєв А. С.
Короткий огляд (реферат): В роботі розглядається проблема підвищення ефективності мультимедійних баз даних за рахунок урахування когнітивних особливостей здобувачів вищої освіти, зокрема їх модальності сприйняття інформації. Запропоновано формальну модель користувальницької модальності, представлену у вигляді нормованого вектора переваг, що відображає ступінь домінування візуального, аудіального, текстового та кінестетичного каналів сприйняття. Розроблено метод представлення мультимедійного контенту в тому ж модальному просторі, що забезпечує можливість кількісного зіставлення користувача та даних. На цій основі реалізовано механізм адаптивного ранжування, що враховує як семантичну релевантність, так і відповідність форми подання інформації когнітивним уподобанням користувача. Проведено педагогічний експеримент за участю здобувачів, результати якого показали статистично значуще покращення ключових метрик: Precision@10, NDCG@10, приросту знань та задоволеності користувачів. Встановлено, що облік користувальницької модальності дозволяє підвищити релевантність видачі, знизити когнітивне навантаження та збільшити ефективність освітнього процесу. Отримані результати підтверджують перспективність інтеграції когнітивних характеристик користувача в архітектуру мультимедійних інформаційних систем та формують основу розробки адаптивних навчальних систем нового покоління.</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40209">
    <title>Застосування мікропроєктного підходу при навчанні комп’ютерним технологіям</title>
    <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40209</link>
    <description>Назва: Застосування мікропроєктного підходу при навчанні комп’ютерним технологіям
Автори: Купріянов О.
Короткий огляд (реферат): Проектне навчання має значні переваги у вигляді комплексного опанування певної технології, але за офіційними обмеженнями в Українській вищій освіті тільки одна дисципліна протягом семестру може містити курсовий проєкт. Як же поєднати необхідність застосувати проєктне навчання з традиційною для більшості предметів поділом завдань на окремі невеликі частини? Для відносно нескладних технологій пропонується з першого заняття послідовно виконувати одне комплексне завдання, яке і буду представляти собою проєкт. Так, наприклад, завдання з опанування системи управління сайтами WordPress може послідовно складатися встановлення і налаштування CMS, завантаження і налаштування теми, додавання сторінок, рубрик і записів, використання медіафайлів, плагинів і пошукова оптимізація сайту. В кінці такого навчання у студента буде побудований власноруч сайт і вміння його створення. Для складних технологій, наприклад для програмування під Windows чи мобільних додатків, студенти не можуть одразу робити закінчені етапи роботи. Тому можливий інший підхід до організації процесу навчання, при якому спочатку студенту пропонується виконувати прості «атомарні» завдання, а потім, після певного знайомства з основами технології, наприкінці курсу пропонується попрацювати з виконання завершеного «мікропроєкту». Застосування проєктного підходу дозволяє значно покращити результати навчання комп’ютерним технологіям. У студентів з’являється комплексне розуміння, як створюється певний продукт. Тому важливо, щоб проектний підхід застосовувався якомога ширше.</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40193">
    <title>Методичне забезпечення практичного впровадження механізмів державно-приватного партнерства в секторі відновлюваної енергетики</title>
    <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40193</link>
    <description>Назва: Методичне забезпечення практичного впровадження механізмів державно-приватного партнерства в секторі відновлюваної енергетики
Автори: Назарова С. О.; Маммедов А. О.
Короткий огляд (реферат): У статті досліджено методичне забезпечення практичного впровадження механізмів державно-приватного партнерства (ДПП) у секторі відновлюваної енергетики в умовах енергетичної трансформації та декарбонізації економіки. Обґрунтовано роль ДПП як інструменту залучення приватного капіталу, інноваційних управлінських рішень і технологій для реалізації інфраструктурних проєктів у сфері відновлюваної енергетики. Визначено основні інституційні, організаційні та фінансові бар’єри, що стримують ефективне впровадження ДПП-проєктів, зокрема нестабільність нормативно-правового середовища, недостатню інституційну спроможність органів влади та складність залучення довгострокового фінансування. Запропоновано структуру методичного забезпечення, яка охоплює етапи ініціювання, скринінгу, структуризації, конкурсного відбору, контрактування, реалізації та моніторингу ДПП-проєктів у секторі відновлюваної енергетики. Розроблено практичні рекомендації для органів державної влади, місцевого самоврядування та приватних інвесторів щодо підвищення ефективності управління життєвим циклом проєктів, зниження ризиків та забезпечення сталого розвитку енергетичного сектору.</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40192">
    <title>Комплексний підхід до визначення гібридної роботи</title>
    <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40192</link>
    <description>Назва: Комплексний підхід до визначення гібридної роботи
Автори: Назарова С. О.; Слісаренко М. В.
Короткий огляд (реферат): У статті досліджено сутність поняття «гібридна робота» як сучасної форми організації праці, що поєднує традиційні та дистанційні формати діяльності. Автори здійснили систематизацію наукових і прикладних підходів до визначення гібридної роботи на основі аналізу джерел за 2020–2025 роки. Виділено три основні концептуальні підходи: монопросторовий, мультипросторовий та управлінський. На цій основі запропоновано комплексний підхід, який інтегрує мультипросторову модель із системою управлінських домовленостей між працівником та роботодавцем. Гібридна робота визначається як форма організації праці, що реалізується у п’яти взаємопов’язаних просторах: фізичному, цифровому, часовому, соціальному та ментальному. Особливу увагу приділено ролі управлінських механізмів, корпоративних політик, цифрових інструментів, командної культури та підтримки ментального здоров’я працівників. Практичне значення дослідження полягає у створенні концептуальної основи для подальшої класифікації видів гібридної роботи та розроблення ефективних моделей управління ІТ-проєктами в умовах цифрової економіки.</description>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
</rdf:RDF>

