https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/182 2026-09-10T22:27:03Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41766 Назва: Екологічно-економічні аспекти функціонування хлібопекарної промисловості Харківського регіону в сьогоденні Автори: Нечепуренко К. Короткий огляд (реферат): Визначення еколого-економічних особливостей функціонування хлібопекарської промисловості Харківської області на основі аналізу виробничої динаміки, структури каналів збуту, логістики, умов зберігання, пакування та показників безпечності хлібобулочних виробів, а також окреслення практичних напрямів підвищення ресурсоефективності та екологічної безпеки галузі. Статистичні дані щодо виробництва та реалізації використано для виявлення еколого-економічних тенденцій, а виробничо-збутовий ланцюг розглянуто в послідовності «виробництво - зберігання - пакування - транспортування - реалізація». Це дало змогу виокремити ресурсні, логістичні, санітарно-гігієнічні та відходо-утворювальні чинники. Показано, що екологічна складова хлібопекарської промисловості формується на всіх етапах руху продукції: від використання сировини, енергії та води до пакування, доставки, зберігання й реалізації. Найбільш значущими чинниками є енерго- та водоспоживання, санітарна обробка обладнання і транспорту, короткі строки придатності, утворення органічних і пакувальних відходів, а також потреба у щоденному автомобільному постачанні. Визначено, що скорочення спеціалізованої торговельної мережі впливає на доступність продукції, ускладнює просторову організацію збуту та може підвищувати ризики втрат готових виробів; фактичний вплив на транспортне навантаження потребує окремої оцінки за показниками вантажообігу, кількості рейсів і довжини маршрутів. 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41748 Назва: НКП WIDERA як складова інноваційної екосистеми ХНЕУ ім. С. Кузнеця та управління регіональним розвитком Автори: Гавкалова Н.Л.; Золотарьова І. О.; Сиромолот Е.А. Короткий огляд (реферат): Авторами визначено актуальні пріоритети підвищення ефективності стратегічного планування, посилення інституційної спроможності громад і регіонів та забезпечення їх сталого соціально-економічного розвитку в умовах євроінтеграційних трансформацій через ідентифікацію драйверів активізації політичних ініціатив євроінтеграційного розвитку. З’ясовано значення пріоритетності розвитку науково-інноваційного потенціалу, зміцнення міжсекторальної співпраці, підтримки підприємницьких ініціатив та формування ефективних механізмів через здійснення інтеграції наукових установ, закладів вищої освіти, органів влади, бізнесу та громадянського суспільства в єдину систему регіональної інноваційної екосистеми, яка здатна забезпечувати конкурентоспроможність територій та їх адаптацію до сучасних викликів і можливостей європейського простору досліджень та інновацій. Обґрунтовано що важливими інституційними провідниками європейської політики у сфері досліджень та інновацій є Національні контактні пункти програми «Горизонт Європа», які виконують функції комунікаційних і консультаційних центрів, забезпечуючи інтеграцію наукової спільноти до європейського дослідницького простору та сприяючи залученню учасників до реалізації проєктів програми Горизонт Європа. Запропоновано напрями активізації участі українських дослідників у європейських науково-інноваційних програмах, розвитку міжнародної наукової співпраці, поширення передових практик і знань, а також поглиблення інтеграції регіональних наукових спільнот до європейського дослідницького та інноваційного простору. 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41715 Назва: Управління персоналом у цифрову епоху: стратегічні підходи та макроекономічні виклики Автори: Руденко В. О.; Другова О. С.; Бріль М. С. Короткий огляд (реферат): Розглянуто теоретико-методологічні основи та практичні аспекти стратегічного управління персоналом у цифрову епоху з урахуванням сучасних макроекономічних викликів. Особливу увагу приділено впливу цифровізації на ринок праці, формуванню кадрової політики, розвитку цифрових компетентностей працівників та застосуванню інструментів HR-аналітики, big data й автоматизації управлінських процесів. Обґрунтовано рекомендації щодо побудови адаптивної системи управління трудовим потенціалом, спрямованої на підвищення ефективності функціонування підприємств та їхньої конкурентоспроможності в умовах цифрової трансформації. Рекомендовано для науковців, здобувачів вищої освіти, аспірантів, викладачів економічних спеціальностей, а також фахівців-практиків, які займаються питаннями управління персоналом, цифрової трансформації та стратегічного розвитку підприємств. 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41714 Назва: Development of a competitiveness management model for agri-food products based on logistics integration and integrated assessment Автори: Bril M.; Larina T.; Shapovalova I.; Tkachenko V.; Darushyn O.; Garbazhiy K.; Burtsev O.; Haharinov O.; Baban T.; Potapiuk I. Короткий огляд (реферат): The object of research is the competitiveness management system of Ukraine’s agri-food products. The research addresses the problem of insufficient theoretical substantiation of the impact of logistics integration on the competitiveness of Ukraine’s agri-food products under current conditions. The aim of the research is to develop a model for managing the competitiveness of agri-food products based on logistics integration using the Integrated Logistics Competitiveness Index (ILCI). The findings confirm the significant impact of logistics integration on the competitiveness of agri-food products. Based on statistical data for the period 2018–2024, the Integrated Logistics Competitiveness Index (ILCI) was calculated. The index enabled a comprehensive assessment of the competitiveness of agri-food products. The analysis showed that the index reached its highest value of 0.696 in 2021. In 2022, it declined to 0.367 due to disruptions in logistics infrastructure and changes in export routes for agri-food products. By 2024, the index had recovered to 0.606, indicating the adaptation of agri-food supply chains through the diversification of transport routes and deeper integration into European logistics networks. A key feature of the obtained results is the integration of a conceptual competitiveness management model for agri-food products with its empirical validation based on integrated index assessment and robustness analysis. The practical significance of the research lies in its potential application to the development of public policy aimed at advancing agri-food logistics, improving supply chain management mechanisms, and enhancing the competitiveness of Ukrainian agri-food products in international markets. 2026-01-01T00:00:00Z