https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/30314 2026-04-06T05:59:27Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/33253 Назва: Методичний підхід до визначення типу корпоративної культури у процесі управління знаннями підприємства Автори: Мартиненко М. В. Короткий огляд (реферат): Тенденції переходу провідних країн світу до нового типу економіки, заснованої на знаннях, обумовлюють доцільність пошуку ефективних технологій управління сучасними підприємствами. Однією з таких технологій є управління знаннями на основі формування відповідної корпоративної культури (КК). Незважаючи на наявність значної кількості досліджень, присвячених визначенню стану та тенденцій розвитку корпоративної культури, проблема її кількісного оцінювання на підприємстві вирішена не повною мірою. Розроблено етапи методичного підходу до визначення типу корпоративної культури та обґрунтовано його значення для вдосконалення управління знаннями підприємства. Використано такі методи дослідження: логічного узагальнення, аналізу та синтезу, зіставлення, абстрактно-логічний, експертного опитування, метод відстаней, графічний метод. Розглянуто теоретичні підходи до виокремлення різних типів корпоративної культури підприємств та систематизовано їхні ключові характеристики. Запропоновано перелік класифікаційних ознак для визначення чотирьох типів корпоративної культури (ТКК): традиційної, веб-культури, культури професійних співтовариств і знаннєорієнтованої корпоративної культури. Як такі ознаки автором запропоновано розглядати мету обміну знаннями та інформацією, канали й засоби передавання інформації та знань, особливості професійного навчання працівників. Здійснено експертне опитування працівників підприємств м. Харкова, із метою діагностики таких, що переважають на цих підприємствах, типів корпоративної культури. Обґрунтовано етапи методичного підходу до визначення типів корпоративної культури в контексті їхнього впливу на управління знаннями підприємств та сукупність управлінських заходів, які сприяють формуванню на підприємствах корпоративної культури, орієнтованої на знання. 2017-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/33252 Назва: Модель визначення результативності організаційно-управлінських інновацій Автори: Чернявська І. М. Короткий огляд (реферат): Досліджені підходи до оцінювання інноваційної активності промислового підприємства не повною мірою спроможні сформувати практичний інструментарій, який дозволить визначити результативність організаційно-управлінських інновацій. Основою розробленого методичного підходу є методика, яка ґрунтується на використанні груп показників на етапах створення та освоєння інновацій. Виявлено перелік багатокритеріальних факторів, урахування зміни яких дозволить забезпечити результативність організаційно-управлінських інновацій. Запропоновано модель оцінювання результативності організаційно-управлінських інновацій, згідно з якою передбачено аналіз інноваційної активності підприємства з урахуванням впливу організаційноуправлінської підсистеми, удосконалення механізму управління процесом активізації інноваційної діяльності підприємства, побудову структурно-логічної схеми оцінювання активізації інноваційних процесів у галузі організаційно-управлінської підсистеми. Для обліку зміни інноваційної активності за кожним фактором інноваційного потенціалу запропоновано визначення узагальненого показника інноваційної активності організаційно-управлінської підсистеми. Фактори, що враховують для побудови моделі, визначено шляхом аналізування фактичних показників роботи організаційно-управлінської підсистеми й ступеня їхнього досягнення за допомогою експертного оцінювання. Результативність організаційно-управлінських інновацій може бути оцінено за відповідною шкалою. Розроблену методику визначення рівня інноваційної активності організаційно-управлінської підсистеми практично апробовано на одному із промислових підприємств м. Кам'янського. Розрахунки свідчать про помірне зниження активності організаційно-управлінських інновацій. 2017-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/33251 Назва: Управління ефективністю діяльності та розвитку агропромислових формувань Автори: Гонтарева І. В. Короткий огляд (реферат): Актуальність дослідження проблем управління ефективністю діяльності агропромислових формувань визначено тим, що агропромисловий сектор стає провідним в економіці України за обсягами виготовленої продукції. Здійснено системний аналіз комплексу факторів, які формують способи й засоби управління ефективністю діяльності та розвитку агропромислових формувань. Застосовано методи узагальнення та системного аналізу. Доведено, що результати та витрати є жорсткими умовами появи ефективності, однак оцінювання тільки їх не дозволяє виділити фактори управління ефективністю. Підкреслено, що механізм управління ефективністю містить економічні, соціальні, інституційні та фінансові елементи, пов’язані між собою відтворювальним циклом. Цілеспрямованість систем управління ефективністю потребує вибору критеріїв управління та дієвих засобів досягнення мети. Суб’єкт управління за допомогою факторів, які він у змозі змінити, повинен нейтралізувати негативні діючі впливи та створити умови щодо прогресивного розвитку об’єкта управління. Під прогресивним розвитком запропоновано розуміти такі зміни об’єкта управління, які збігаються з найбільш загальними закономірностями розвитку економіки та суспільства загалом. Інтеграційний розвиток, пов’язаний зі злиттями та поглинаннями, дістав значне поширення на підприємствах, що займаються виробництвом і переробленням сільськогосподарської продукції. Обґрунтовано, що інтеграційні процеси в агропромисловому комплексі мають особливості, що визначають характеристиками процесів виробництва та обігу. Запропоновано узагальнену схему погодження господарських інтересів суб’єктів інтеграції, у якій загального господарського інтересу досягають розподілом прав і обов’язків учасників спільної діяльності та створенням на цій основі ієрархічної організаційної структури управління. Управління ефективністю інтеграційних процесів має враховувати, разом з іншими формами, зростання рівня соціального й організаційного капіталів. 2017-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/33250 Назва: Комплексний підхід до визначення складових частин екологічного маркетингу в системі управління сталим розвитком підприємства Автори: Васюткіна Н. В.; Зуй М. О. Короткий огляд (реферат): Визначено складові частини екологічного маркетингу та їхній взаємозв'язок із підсистемами управлінської діяльності сталого розвитку підприємств із використанням комплексного підходу. Обґрунтовано актуальність екологічного маркетингу в управлінні сталим розвитком підприємства. Проаналізовано змістову наповненість концептуальних маркетингових підходів: державного маркетингу, територіального маркетингу, когнітивного маркетингу, маркетингу взаємовідносин, внутрішнього маркетингу. Шляхом наукового пошуку визначено ключові аспекти взаємозв'язку та взаємодії цих концепцій з екологічним маркетингом. Відпрацьовано взаємозв'язки кожної концепції з підсистемами управлінської діяльності на підприємстві. Обґрунтовано ключові інструменти, що забезпечують комплексну реалізацію екологічного маркетингу в системі управління сталим розвитком підприємства. Визначено, що всі складові частини екологічного маркетингу є взаємоінтегрованими, а їхня погоджена взаємодія має цілісно реалізовуватися на основі принципів екологічної діяльності в системі управління сталим розвитком підприємств на усіх ієрархічних рівнях. Запропоновано основні екологічні принципи, яких необхідно дотримуватися підприємствам у системі управління сталим розвитком. Таким чином, запропоновано комплексний підхід до структурного змісту екологічного маркетингу в системі управління сталим розвитком підприємств із конкретизацією взаємодії кожного з його елементів із системою управлінської діяльності підприємств. Застосування пропонованого підходу із системним використанням екологічної складової частини в усіх сферах управлінської діяльності дозволить підприємствам будувати відносини з усіма учасниками на ціннісній основі та підвищить розуміння ними реальних потреб споживачів, засобів їхнього задоволення та відповідності цих дій екологічним нормам і стандартам. Цей підхід дозволить зрушити свідомість осіб, зацікавлених у сталому розвитку їхніх підприємств, у бік раціонального використання як ресурсів підприємства, так і навколишнього середовища. 2017-01-01T00:00:00Z