<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <channel rdf:about="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/33419">
    <title>DSpace Зібрання:</title>
    <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/33419</link>
    <description />
    <items>
      <rdf:Seq>
        <rdf:li rdf:resource="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39056" />
        <rdf:li rdf:resource="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/37738" />
        <rdf:li rdf:resource="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/37327" />
        <rdf:li rdf:resource="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/37206" />
      </rdf:Seq>
    </items>
    <dc:date>2026-04-16T13:55:51Z</dc:date>
  </channel>
  <item rdf:about="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39056">
    <title>Rethinking decolonisation and resilience of Ukrainian higher education in the context of war and global platforms</title>
    <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39056</link>
    <description>Назва: Rethinking decolonisation and resilience of Ukrainian higher education in the context of war and global platforms
Автори: Starkova H.; Chiappini L.; Mrozowski S. A.
Короткий огляд (реферат): The large-scale Russian invasion has led to a significant escalation in the necessity for a comprehensive institutional and intellectual restructuring within Ukrainian higher education, necessitating a systematic decolonisation process. The core objective of this paper is to investigate the intersection of decolonisation and institutional resilience, proposing a theoretical framework that integrates decolonisation, deconstruction, and the strategic utilisation of global platforms. The findings highlight that the transformation process must focus on the crucial role of genuine academic autonomy as a precondition for quality and resilience, as well as the necessity of establishing a comparative decolonial perspective that links Ukraine's struggle with diverse global experiences of colonial and post-colonial realities. This approach moves beyond the passive absorption of historical injustices to shape a future-oriented post-colonial framework actively. Furthermore, the paper demonstrates the vital function of global platforms and digital resistance (e.g., internet memes) in reinforcing institutional stability, challenging aggressor narratives, and ensuring the ethical integration of media literacy. The study concludes by asserting that the crisis must be methodologically transformed into an advantage for the universal critique of imperial control.</description>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/37738">
    <title>Проблеми і ризики використання штучного інтелекту у медіасередовищі</title>
    <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/37738</link>
    <description>Назва: Проблеми і ризики використання штучного інтелекту у медіасередовищі
Автори: Зима О. Г.
Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена дослідженню проблем і ризиків використання штучного інтелекту у медіасередовищі. Розглянуто особливості використання штучного інтелекту саме журналістами. Показано як впроваджують технології ШІ в сучасні українські медіа. Визначено переваги і недоліки застосування ШІ в журналістиці і медіасередовищі. Наведено кілька ключових порад для журналістів і медіафахівців щодо застосування ШІ у медіасередовищі.</description>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/37327">
    <title>Ревізія спадщини Ф. де Соссюра: за межами "Курсу загальної лінгвістики"</title>
    <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/37327</link>
    <description>Назва: Ревізія спадщини Ф. де Соссюра: за межами "Курсу загальної лінгвістики"
Автори: Просяник О.
Короткий огляд (реферат): У тезах здійснено критичний огляд сучасних підходів до осмислення наукової спадщини Ф. де Соссюра за межами канонічного Курсу загальної лінгвістики (1916). Наголошено на значущості відкриття нових рукописних джерел (зокрема De l’essence double du langage), що стали основою паризького видання Écrits de linguistique générale (2002). Показано, що реконструкція концепції Соссюра на матеріалі автографів змінює уявлення про нього як засновника структуралізму, висуваючи на передній план антропоцентричний і функціональний підхід до мови. Особливу увагу приділено перекладацьким проблемам, зумовленим уведенням нових понять, переосмисленням усталеної термінології та труднощами у відтворенні реляційних термінів українською мовою. Робота окреслює перспективи інтеграції оновленого прочитання соссюрівських ідей в українську гуманітаристику та їх міждисциплінарного застосування у філософії, семіотиці й культурології.</description>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/37206">
    <title>Досвід розвитку українських медіа в умовах воєнного стану (на прикладі медіа «Грунт»)</title>
    <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/37206</link>
    <description>Назва: Досвід розвитку українських медіа в умовах воєнного стану (на прикладі медіа «Грунт»)
Автори: Іванова І.; Горопашна Д.
Короткий огляд (реферат): У роботі розглядаються основні тенденції розвитку сучасних медіа. У тексті висвітлюється важливість прозорості та незалежності українських медіа. Наголошується на конкретних ініціативах, зокрема адресній допомозі, де чітко вказані засоби та бригади, а також систематичному оприлюдненні звітів про витрати благодійних зборів. Така фінансова відкритість розглядається як ключовий чинник довіри та успіху медіа.&#xD;
Особливу увагу приділено незалежності редакційної політики: медіа декларують свою автономію від урядових структур, медіахолдингів і приватних власників, натомість підкреслюють свою залежність від аудиторії. Прикладом є платформа «ГРУНТУ», яка, має підтримку Європейського фонду за демократію, заявляє про повну редакційну відповідальність за зміст публікацій. Це розглядається як позитивний прецедент, що протистоїть практиці зовнішнього тиску грантодавців, який може шкодити довірі аудиторії.</description>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
</rdf:RDF>

