https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/33604 2026-06-01T06:19:13Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40235 Назва: Мовні стратегії осмислення Голодомору на Сумщині 1932–1933 років в усних наративах очевидців Автори: Сухенко В. Г.; Харчук Л. В. Короткий огляд (реферат): У статті здійснено дискурсивний аналіз усних наративів очевидців Голодомору 1932–1933 років на території Сумщини. Метою дослідження є виявлення та систематизація мовних стратегій репрезентації травматичного історичного досвіду, зафіксованого у спогадах селян регіону. У результаті аналізу встановлено, що усні свідчення формують специфічний тип травматичного дискурсу, для якого характерні стратегії замовчування й евфемізації, фрагментації пам’яті та емоційної інтенсифікації. Виявлено, що уникнення прямого номінування трагедії поєднує елементи психологічного захисту, вплив політичної цензури, культурні норми мовчання та особливості колективної пам’яті; за допомогою евфемізмів передається не лише сам факт історичної катастрофи, а й внутрішній світ людини, яка боролася за виживання. Нелінійна організація наративу і фрагментарність виступають ознаками автентичності свідчення, відображають афективну структуру травматичної пам’яті. Повтори, експресивні форми та тілесні метафори вербалізують трагічний досвід, який виходить за межі звичайної раціональної комунікації, стають природним способом відображення екстремальних життєвих випробувань. Проаналізовані усні свідчення очевидців Голодомору 1932–1933 років на Сумщині демонструють, що специфіка регіону, зокрема його аграрний характер, локальні мовні відмінності та родинні традиції передавання спогадів, має значний вплив на способи вербалізації травматичного досвіду. Регіональний контекст дає змогу точніше простежити варіативність мовних механізмів осмислення трагедії. Доведено, що мовні стратегії виступають не лише засобом вербалізації пережитого, а й механізмом когнітивної та психологічної організації екстремального досвіду. Усні наративи засвідчують, що пам’ять про трагедію структурується переважно афективно, а не хронологічно, що й визначає особливості її мовного оформлення. 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40223 Назва: Інноваційні підходи до візуалізації історичних даних у процесі викладання подій 1917-1921 років Автори: Добрунова Л. Е. Короткий огляд (реферат): Інтенсифікація цифрових технологій у гуманітаристиці зумовлює суттєве оновлення методів викладання історичних дисциплін, зокрема через активне упровадження інструментів візуалізації даних. У сучасному освітньому процесі актуалізується потреба у таких формах подання історичної інформації, які забезпечують її наочність, структурованість і аналітичну доступність для здобувачів освіти. 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40222 Назва: Трансформація історичної освіти під впливом штучного інтелекту Автори: Стрілюк О. Б.; Вітенко М. Д.; Добрунова Л. Е. Короткий огляд (реферат): Стрімке впровадження інструментів штучного інтелекту в освітню сферу зумовлює глибинне реформування змісту, методів і організації навчання, що особливо актуально для історичної освіти як галузі, орієнтованої на роботу з текстами, інтерпретацію джерел та формування критичного мислення. Використання алгоритмів машинного навчання, систем автоматизованого аналізу текстів і генеративних моделей змінює традиційні практики викладання історії, охоплюючи роль викладача, методи навчання та освітні результати. 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40202 Назва: Лінгводидактичні моделі проєктування дослідницького простору здобувачів ступеня доктора філософії (РhD) Автори: Ходарєва І. Короткий огляд (реферат): У дослідженні презентовано авторські моделі, які базуються на синтезі риторичної стратегії та лінгвістичної інженерії. Доведено, що використання цих моделей дає змогу здобувачам освіти структурувати дослідницький простір через чітко визначені етапи: встановлення каркасу, створення ніші та її заповнення. Особливу увагу приділено інструментам інтенсифікації, що забезпечують баланс між впевненістю висновків та науковою етикою. Обґрунтовано доцільність переходу від лінійного письма до «архітектурного проєктування» тексту, де кожен мовний маркер виконує конкретну комунікативну функцію. Застосування методики сприяє формуванню мовно-культурної особистості науковця, здатної до академічної комунікації. 2026-01-01T00:00:00Z