<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <channel rdf:about="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/33604">
    <title>DSpace Зібрання:</title>
    <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/33604</link>
    <description />
    <items>
      <rdf:Seq>
        <rdf:li rdf:resource="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41004" />
        <rdf:li rdf:resource="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40919" />
        <rdf:li rdf:resource="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40868" />
        <rdf:li rdf:resource="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40845" />
      </rdf:Seq>
    </items>
    <dc:date>2026-07-05T10:56:51Z</dc:date>
  </channel>
  <item rdf:about="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41004">
    <title>Сучасні технології викладання української мови азербайджанським студентам</title>
    <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41004</link>
    <description>Назва: Сучасні технології викладання української мови азербайджанським студентам
Автори: Литвин О. О.
Короткий огляд (реферат): У дослідженні розглянуто сучасні технології викладання української мови як іноземної азербайджанським студентам. Проаналізовано особливості навчання цієї аудиторії, які зумовлені типологічними відмінностями між двома лінгвосистемами. Визначено основні фонетичні, граматичні та культурно-комунікативні бар’єри, що виникають під час опанування української мови. Охарактеризовано ефективність інтерактивних методів, комунікативного підходу, цифрових освітніх платформ, мультимедійних засобів, мобільних застосунків, а також відео- та аудіоматеріалів. Доведено, що комплексне застосування інноваційних технологій підвищує мотивацію здобувачів освіти, активізує їхню мовленнєву діяльність, розвиває навички міжкультурної комунікації та сприяє успішній адаптації до україномовного середовища. Окреслено перспективи подальших розвідок у цьому напрямі.</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40919">
    <title>On the problems of ukrainisation of education in 1917 in Kharkiv</title>
    <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40919</link>
    <description>Назва: On the problems of ukrainisation of education in 1917 in Kharkiv
Автори: Dobrunova L. E.
Короткий огляд (реферат): The article examines the activities of the Central Rada (Central Council) of Ukraine and the Kharkiv Governorate Ukrainian Council regarding the problems of Ukrainisation of education in 1917, which involved a range of measures aimed at introducing the Ukrainian language into the educational process in schools, training Ukrainian personnel to work in educational institutions, publishing Ukrainian textbooks,  opening Ukrainian departments in higher education institutions and training teachers.</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40868">
    <title>Українська мова в глобальному комунікативному просторі: від історичних заборон до цифрової експансії</title>
    <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40868</link>
    <description>Назва: Українська мова в глобальному комунікативному просторі: від історичних заборон до цифрової експансії
Автори: Сухенко В.
Короткий огляд (реферат): У статті здійснено системний аналіз розвитку та сучасного функціонального статусу української мови в контексті глобального комунікативного простору, що становить динамічну віртуальну екосистему з основою на мережевих інтернет-технологіях. Зазначено, що попри домінування світових мов, зокрема англійської, українська мова пройшла трансформацію: від історичного символу національної боротьби, що здолав понад 130 репресивних заборон, до потужного чинника міжнародної комунікації, культурної дипломатії та маркера ідентичності у світовому інформаційному просторі. Розглянуто ключові напрями її поширення, серед яких активна роль західної діаспори у формуванні позитивного іміджу України; процес дерусифікації як інструмент відновлення мовної незалежності; присутність у креативних індустріях, таких як музика, кіно, література (цей напрям поширення виходить за межі простої лінгвістики, виступаючи носієм цінностей і транслятором унікальних культурних кодів); інтеграція до міжнародної освітньої діяльності, а також цифрова адаптація української мови в контексті стрімкого розвитку соціальних мереж, онлайн-платформ та мультимедійних сервісів. &#xD;
Увагу приділено сучасним лінгвістичним викликам, пов’язаним із недостатньою адаптованістю алгоритмів штучного інтелекту до фонетичних, граматичних і семантичних особливостей української мови. Зроблено висновок, що українська мова є стратегічним елементом процесу інтеграції держави до глобального культурного й інформаційного простору, виступає важливим чинником національної безпеки та ключовим ресурсом для зміцнення міжнародного іміджу України в сучасних умовах глобалізації.</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40845">
    <title>Цифрова трансформація методології дослідження джерельної бази Української революції в епоху великих даних</title>
    <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40845</link>
    <description>Назва: Цифрова трансформація методології дослідження джерельної бази Української революції в епоху великих даних
Автори: Добрунова Л. Е.
Короткий огляд (реферат): Сучасний розвиток історичної науки тісно пов’язаний із впровадженням цифрових технологій, які істотно змінюють підходи до вивчення джерельної бази Української революції 1917–1921 рр. Традиційні методи джерелознавчого аналізу доповнюються можливостями цифрової гуманітаристики, що дає змогу по-новому працювати з великими масивами історичної інформації. Особливої ваги набуває використання технологій великих даних, електронних архівів, цифрових бібліотек, баз даних, геоінформаційних систем, інструментів текстового аналізу та елементів штучного інтелекту, які значно розширюють можливості пошуку, систематизації й інтерпретації документальних матеріалів.&#xD;
У дослідженні Української революції цифрові інструменти сприяють не лише кількісному розширенню джерельної бази, а і якісному переосмисленню історичного матеріалу. Архівні документи, періодичні видання, мемуари, листування, візуальні джерела, картографічні матеріали та статистичні дані можуть комплексно аналізуватися, у взаємозв’язку та з урахуванням міждисциплінарних підходів. Це дає змогу глибше простежити політичні, соціальні й культурні процеси революційної доби, виявити нові зв’язки між подіями та уточнити усталені історіографічні висновки.&#xD;
Обґрунтовано, що цифрова трансформація методології дослідження джерельної бази Української революції формує нову дослідницьку парадигму, у межах якої історик є не лише інтерпретатором фактів, а й аналітиком складних інформаційних ресурсів. Використання технологій великих даних сприяє глибшій реконструкції історичних процесів, виявленню прихованих закономірностей і ціліснішому осмисленню подій 1917–1921 рр., що створює нові перспективи для розвитку сучасної історичної науки.&#xD;
Цифровізація історичних досліджень зумовлює низку методологічних викликів. Йдеться насамперед про необхідність критичної перевірки оцифрованих джерел, оцінювання їхньої повноти, достовірності та репрезентативності. Важливим залишається питання впливу алгоритмів на інтерпретацію даних, оскільки автоматизований аналіз не може повністю замінити фахову історичну критику джерела. Відповідно, особливо актуальним є поєднання класичних принципів історичного джерелознавства з новітніми цифровими методами, що забезпечує наукову виваженість і достовірність результатів.</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
</rdf:RDF>

