<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <channel rdf:about="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/33668">
    <title>DSpace Зібрання:</title>
    <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/33668</link>
    <description />
    <items>
      <rdf:Seq>
        <rdf:li rdf:resource="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38842" />
        <rdf:li rdf:resource="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38810" />
        <rdf:li rdf:resource="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38800" />
        <rdf:li rdf:resource="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38799" />
      </rdf:Seq>
    </items>
    <dc:date>2026-03-05T20:38:41Z</dc:date>
  </channel>
  <item rdf:about="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38842">
    <title>Інтеграція банківських екосистем і цифрових митних платформ у процесах транснаціональної фінансової взаємодії</title>
    <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38842</link>
    <description>Назва: Інтеграція банківських екосистем і цифрових митних платформ у процесах транснаціональної фінансової взаємодії
Автори: Колодізєв О. М.; Береговий В. О.
Короткий огляд (реферат): Мета статті полягає у дослідженні особливостей вибору ефективних моделей інтеграції банківських екосистем з цифровими митними платформами та обґрунтуванні регуляторних механізмів гармонізації цифрових фінансових сервісів у транснаціональному середовищі. Розкрито особливості взаємодії фінансових установ та митних органів у контексті цифрової трансформації, зокрема вплив міжнародних стандартів WCO, FATF та ISO 20022 на забезпечення інтероперабельності та безпеки даних. Досліджено регуляторні підходи ЄС, США та України до цифрових фінансових послуг, визначено їх ключові відмінності та спеціальні особливості. Обґрунтовано роль банківських екосистем у оптимізації транскордонних операцій, підвищенні прозорості та зниженні операційних ризиків. Під час проведення дослідження використано методи аналізу, синтезу, узагальнення, графічний, а також застосовано системний підхід. Результати дослідження демонструють, що інтеграція фінансових і митних цифрових платформ є важливим чинником підвищення ефективності міжнародної торгівлі та розвитку цифрової економіки. Додатково окреслено перспективи формування єдиного цифрового простору для фінансових і митних сервісів, що сприятиме подальшій гармонізації регуляторних вимог між юрисдикціями. Практична значимість дослідження підтверджується можливістю впровадження таких інтегрованих рішень у системі фінансових відносин, що створює підґрунтя для підвищення конкурентоспроможності національних економік у глобальному цифровому середовищі.</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38810">
    <title>Governance tools for stakeholder interaction in the innovation economy</title>
    <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38810</link>
    <description>Назва: Governance tools for stakeholder interaction in the innovation economy
Автори: Ostapenko V.; Tyshchenko V.; Naidenko O.
Короткий огляд (реферат): This paper explores governance tools designed to enhance stakeholder interaction within innovation policy frameworks, particularly in the context of Ukraine’s dynamic and crisis-affected economy. The study addresses the lack of structured and adaptive information and analytical support (IAS) necessary for effective collaboration among education, science, and business actors. Using a process-spatial modeling approach based on the function modeling IDEF0 methodology and ERwin Model Navigator, the research develops a comprehensive governance model that integrates institutional levels, resource flows, and temporal dynamics. The proposed IAS framework supports data-driven decision-making, transparency, and coordination across stakeholder groups, offering actionable mechanisms for shaping responsive and inclusive innovation policies. The model covers international, national, and regional levels and identifies key IAS resources (financial, intellectual, technological, etc.) and time intervals (pre-2019 sustainable development, COVID-19 crisis 2020–2021, and wartime economy from 2022). The analytical tools employed include strategic, operational, qualitative, and causal methods. The findings offer a systematized framework for improving collaboration among stakeholders and forming policy-relevant strategies in innovation ecosystems. The research builds on the conceptual foundations of Schumpeter (1911) and the stakeholder-focused innovation system approach of Lundvall (1992), contributing to ongoing efforts to strengthen Ukraine’s integration into global innovation processes.</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38800">
    <title>Проблеми та перспективи застосування режиму експортного забезпечення</title>
    <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38800</link>
    <description>Назва: Проблеми та перспективи застосування режиму експортного забезпечення
Автори: Тищенко В. Ф.; Найденко О. Є.
Короткий огляд (реферат): Стан зовнішньої торгівлі напряму залежить від регулювання експорту та імпорту товарів. В процесі дослідження з’ясовано, що в Україні застосовуються заходи тарифного та нетарифного регулювання експорту, які в першу чергу застосовуються до сільськогосподарської продукції, яка складає найбільшу питому вагу в обсягах експортних поставок України. Обґрунтовано переваги та недоліки режиму експортного забезпечення для експортної продукції. З’ясовано, що перелік товарів, який підпадає під дію режиму експортного забезпечення не є економічно обґрунтованим. Доведена невідповідність дозволених умов постачання товарів за Інкотермс в нормативно-правових актах органів виконавчої влади України. З’ясовано, що мінімально допустимі експортні ціни не завжди можуть корелювати із цінами, які відповідають принципу «витягнутої руки» за правилами трансфертного ціноутворення. Доведено, що у експортерів виникає додаткове податкове навантаження на сплату ПДВ, складання податкових накладних, підтвердження статусу платника ПДВ. Обґрунтовано пропозиції щодо врегулювання існуючих проблем режиму експортного забезпечення.</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38799">
    <title>Податкові пільги з податку на доходи фізичних осіб: проблеми та перспективи</title>
    <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38799</link>
    <description>Назва: Податкові пільги з податку на доходи фізичних осіб: проблеми та перспективи
Автори: Найденко О. Є.; Нікулін Д. Ю.
Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена дослідженню податкових пільг з податку на доходи фізичних осіб. Узагальнено пільги за податками та зборами відповідно до Довідника пільг. Доведено, що не всі види пільг регламентовано в податковому законодавстві. Встановлено наявні суперечності між податковим законодавством та Довідником пільг Державної податкової служби України. З’ясовано, що відсутній уніфікований звітний документ, в якому систематизуються суми пільг, надані платникам податків. Розглянуто проблеми застосування окремих видів податкових пільг з податку на доходи фізичних осіб. Встановлено, що кількість осіб, які користуються правом на податкову соціальну пільгу та податкову знижку знижується. Доведено необхідність запровадження в Україні прогресивної шкали оподаткування заробітної плати для реалізації стратегічних цілей Національної стратегії доходів. Окреслено необхідність стимулювання молоді до працевлаштування в Україні шляхом звільнення їх від оподаткування податком на доходи фізичних осіб (за досвідом Польщі) на період воєнного стану. Узагальнено та обґрунтовано пропозиції щодо зміни податкових пільг з податку на доходи фізичних осіб. Запропонована обов’язкове включення податкових пільг до Довідника пільг Державної податкової служби України, який має корелюватися із податковим законодавством.</description>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
</rdf:RDF>

