https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/143 Mon, 01 Jun 2026 18:27:50 GMT 2026-06-01T18:27:50Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40209 Назва: Застосування мікропроєктного підходу при навчанні комп’ютерним технологіям Автори: Купріянов О. Короткий огляд (реферат): Проектне навчання має значні переваги у вигляді комплексного опанування певної технології, але за офіційними обмеженнями в Українській вищій освіті тільки одна дисципліна протягом семестру може містити курсовий проєкт. Як же поєднати необхідність застосувати проєктне навчання з традиційною для більшості предметів поділом завдань на окремі невеликі частини? Для відносно нескладних технологій пропонується з першого заняття послідовно виконувати одне комплексне завдання, яке і буду представляти собою проєкт. Так, наприклад, завдання з опанування системи управління сайтами WordPress може послідовно складатися встановлення і налаштування CMS, завантаження і налаштування теми, додавання сторінок, рубрик і записів, використання медіафайлів, плагинів і пошукова оптимізація сайту. В кінці такого навчання у студента буде побудований власноруч сайт і вміння його створення. Для складних технологій, наприклад для програмування під Windows чи мобільних додатків, студенти не можуть одразу робити закінчені етапи роботи. Тому можливий інший підхід до організації процесу навчання, при якому спочатку студенту пропонується виконувати прості «атомарні» завдання, а потім, після певного знайомства з основами технології, наприкінці курсу пропонується попрацювати з виконання завершеного «мікропроєкту». Застосування проєктного підходу дозволяє значно покращити результати навчання комп’ютерним технологіям. У студентів з’являється комплексне розуміння, як створюється певний продукт. Тому важливо, щоб проектний підхід застосовувався якомога ширше. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40209 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40193 Назва: Методичне забезпечення практичного впровадження механізмів державно-приватного партнерства в секторі відновлюваної енергетики Автори: Назарова С. О.; Маммедов А. О. Короткий огляд (реферат): У статті досліджено методичне забезпечення практичного впровадження механізмів державно-приватного партнерства (ДПП) у секторі відновлюваної енергетики в умовах енергетичної трансформації та декарбонізації економіки. Обґрунтовано роль ДПП як інструменту залучення приватного капіталу, інноваційних управлінських рішень і технологій для реалізації інфраструктурних проєктів у сфері відновлюваної енергетики. Визначено основні інституційні, організаційні та фінансові бар’єри, що стримують ефективне впровадження ДПП-проєктів, зокрема нестабільність нормативно-правового середовища, недостатню інституційну спроможність органів влади та складність залучення довгострокового фінансування. Запропоновано структуру методичного забезпечення, яка охоплює етапи ініціювання, скринінгу, структуризації, конкурсного відбору, контрактування, реалізації та моніторингу ДПП-проєктів у секторі відновлюваної енергетики. Розроблено практичні рекомендації для органів державної влади, місцевого самоврядування та приватних інвесторів щодо підвищення ефективності управління життєвим циклом проєктів, зниження ризиків та забезпечення сталого розвитку енергетичного сектору. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40193 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40192 Назва: Комплексний підхід до визначення гібридної роботи Автори: Назарова С. О.; Слісаренко М. В. Короткий огляд (реферат): У статті досліджено сутність поняття «гібридна робота» як сучасної форми організації праці, що поєднує традиційні та дистанційні формати діяльності. Автори здійснили систематизацію наукових і прикладних підходів до визначення гібридної роботи на основі аналізу джерел за 2020–2025 роки. Виділено три основні концептуальні підходи: монопросторовий, мультипросторовий та управлінський. На цій основі запропоновано комплексний підхід, який інтегрує мультипросторову модель із системою управлінських домовленостей між працівником та роботодавцем. Гібридна робота визначається як форма організації праці, що реалізується у п’яти взаємопов’язаних просторах: фізичному, цифровому, часовому, соціальному та ментальному. Особливу увагу приділено ролі управлінських механізмів, корпоративних політик, цифрових інструментів, командної культури та підтримки ментального здоров’я працівників. Практичне значення дослідження полягає у створенні концептуальної основи для подальшої класифікації видів гібридної роботи та розроблення ефективних моделей управління ІТ-проєктами в умовах цифрової економіки. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40192 2025-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40191 Назва: Інтегративний підхід до класифікації видів гібридної роботи Автори: Назарова С. О.; Слісаренко М. В. Короткий огляд (реферат): У статті розроблено інтегративну класифікацію видів гібридної роботи для управління ІТ-проєктами. Актуальність зумовлена поширенням гібридної роботи після пандемії COVID-19 та відсутністю єдиного підходу до класифікації. На основі систематичного аналізу за методологією PRISMA виокремлено три парадигми: просторово-темпоральну, соціотехнічну та організаційно-управлінську. Запропоновано інтегративний підхід через п'ять просторів: фізичний, часовий, цифровий, соціальний та управлінський. Комбінації станів цих просторів формують конкретні види гібридної роботи. Емпірична перевірка через напівструктуровані інтерв'ю з учасниками ІТ-проєктів виявила пʼять видів гібридної роботи дистанційно-регламентований (60%), гібридно-регламентований (24%), дистанційно-автономний (8%), офісно-орієнтований (4%) та мобільний автономний (4%). Практична цінність полягає у можливості вибору оптимального виду гібридної роботи для конкретного ІТ-проєкту. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40191 2025-01-01T00:00:00Z