https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/15769 Wed, 13 May 2026 17:16:50 GMT 2026-05-13T17:16:50Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39893 Назва: Публічно-приватне партнерство як правовий інструмент залучення інвестицій у воєнний та післявоєнний період Автори: Брусільцева Г. М. Короткий огляд (реферат): У статті досліджено публічно-приватне партнерство (ППП) як ефективний правовий інструмент залучення інвестицій в умовах збройного конфлікту та післявоєнного відновлення держави. З огляду на масштабні втрати інфраструктури, дефіцит державного фінансування та знижену інвестиційну активність, використання механізмів ППП є ключовим інстументом для мобілізації приватного капіталу. Акцентовано увагу на ключових ризиках, що супроводжують реалізацію ППП-проєктів у кризових і постконфліктних умовах (фінансові, політичні, правові, безпекові, інституційні та соціальні), а також визначено відповідні механізми їх мінімізації з урахуванням міжнародного досвіду. Окрему увагу приділено нормативно-правовому регулюванню сфери ППП в Україні, зокрема аналізу положень Закону України «Про публічно-приватне партнерство» №4510-ІX, який передбачає спрощення процедур підготовки проєктів, розширення форм державної підтримки (запровадження гарантії мінімального доходу, можливості надання грантів), а також посилення гарантій стабільності законодавства для інвесторів. У статті висвітлено приклади реалізованих та запланованих ППП-проєктів в Україні, зокрема в галузі морської інфраструктури, транспорту, охорони здоров’я та водопостачання. Показовим є кейс концесії портових терміналів у м. Чорноморськ, що став першим масштабним проєктом ППП, оголошеним у період повномасштабної війни. Запропоноване дослідження дозволяє сформулювати комплексні висновки щодо правових і організаційних умов ефективного застосування ППП як інструменту залучення інвестицій у процесі післявоєнної відбудови. Підкреслено необхідність забезпечення прозорості процедур, збалансованості інтересів сторін, розвитку інституційної спроможності органів влади, а також посилення взаємодії з міжнародними фінансовими інституціями задля гарантування інвестиційної стабільності та правової захищеності приватного партнера. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39893 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39892 Назва: The Role of CJEU Case Law in Shaping the EU Human Rights Protection Mechanism Автори: Brusiltseva H. Короткий огляд (реферат): The article examines the role of the case law of the Court of Justice of the European Union in shaping the mechanism of human rights protection within the European Union. The study analyzes the legal foundations of the EU human rights system established by the founding treaties and the Charter of Fundamental Rights of the European Union. Particular attention is paid to the development of fundamental rights as general principles of EU law through the jurisprudence of the CJEU. The article highlights the Court’s role in reviewing EU legislation, ensuring the protection of fundamental rights by Member States when implementing EU law, and developing standards for balancing rights and legitimate restrictions. Landmark judicial decisions are analyzed as examples of the progressive strengthening of the EU human rights protection mechanism. The research concludes that the CJEU has become a key guarantor of fundamental rights within the EU legal order, significantly influencing the formation and effectiveness of the European system of human rights protection. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39892 2025-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39773 Назва: Зміст необгрунтованості активів як передумова їх стягнення в дохід держави за правилами цивільного судочинства Автори: Мирось К. В. Короткий огляд (реферат): У статті із застосуванням методів аналізу та синтезу наукового пізнання досліджується зміст необґрунтованості активів як необхідна передумова належного розгляду окремої категорії справ, визначених ЦПК України. Виходячи із загальної характеристики такої категорії справ, як визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, авторка визначає види активів, що можуть бути предметом цивільної конфіскації. Закріплена у національному цивільному процесуальному законодавстві України можливість визнання активів необґрунтованими та запровадження механізму цивільної конфіскації зумовлює необхідність з’ясування кола питань, пов’язаних із законодавчо встановленими ознаками, які дають підстави для визнання активів необґрунтованими. У цьому контексті аналізуються окремі норми антикорупційного законодавства України. Такий комплексний підхід до застосування відповідних законодавчих приписів дозволив сформулювати зміст необґрунтованих активів як передумову їх стягнення в дохід держави за правилами цивільного судочинства. З урахуванням нормативного визначення активів, закріпленого у п. 1 ч. 8 ст. 290 ЦПК України, яке має низку спільних рис із визначенням об’єктів цивільних прав, обґрунтовується значення належного визначення вартості активів під час розгляду справ цієї категорії. У зв’язку з цим доводиться, що до змісту необґрунтованості як ознаки можливості стягнення активів у дохід держави слід відносити не лише непідтвердженість законних джерел їх набуття та володіння речовими правами щодо них, а й відповідність установленим законодавством вартісним межам. Запропонований підхід сприятиме відмежуванню застосування наслідків, пов’язаних із підвищеними вартісними показниками активів, зокрема цивільної конфіскації, від кримінально-правових наслідків. У висновках наведено результати проведеного дослідження та обґрунтовано їх науково-практичне значення Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39773 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39719 Назва: Особлива роль захисника засудженого військовослужбовця у воєнний час Автори: Карлінська С. І. Короткий огляд (реферат): В тезах досліджується питання стосовно особливості ролі захисника військовослужбовця з урахуванням статусу особи, яку представник захищає. Розглянуті завдання і функції захисника ’військовослужбовця в кримінальному провадженні, враховуючи всі особливості, та ті функції, які вже не обмежуються лише стандартним представництвом. А також відповідальність представника у зборі й підготовці доказів, таких як документи, що підтверджують виправлення, характеристики, висновок про проходження ВЛК, результати психологічного підбору, а заяви та мотиваційні листи, які слугуватимуть документальним доказом бажання проходити службу в лавах ЗСУ. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39719 2026-01-01T00:00:00Z