<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Зібрання:</title>
    <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/160</link>
    <description />
    <pubDate>Wed, 18 Feb 2026 09:35:19 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-02-18T09:35:19Z</dc:date>
    <item>
      <title>Моделювання ефективності контент-стратегії YouTube-каналу</title>
      <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38726</link>
      <description>Назва: Моделювання ефективності контент-стратегії YouTube-каналу
Автори: Гур’янова Л. С.; Нікітенко О. Ю.; Пушкар О. І.
Короткий огляд (реферат): У статті досліджується проблема підвищення ефективності цифрового маркетингу підприємств в умовах домінування відеоконтенту. У роботі запропоновано концептуальну схему моделювання, оцінки та оптимізації контент-стратегії YouTube-каналу для компаній B2B-сектора, які стикаються з проблемою    раціонального розподілу ресурсів між створенням коротких віральних відео (Shorts) та глибокого експертного контенту. Запропонований концептуальний підхід до моделювання ефективності контент-стратегії YouTube-каналу поєднує методи інтелектуального аналізу даних (кластерний аналіз (метод k-means), множинна регресія) для калібрування параметрів та системно-динамічне моделювання для прогнозування й аналізу результатів реалізації різних варіантів контент-стратегії YouTube-каналу. На основі емпіричних даних діючого YouTubeканалу виявлено суттєві розбіжності в конверсійній здатності різних форматів відео. Розроблено імітаційну модель у середовищі Vensim PLE, архітектура якої базується на взаємодії накопичувачів «Підписники» та «Репутація бренду» через контури зворотного зв’язку. Імітаційна модель враховує нелінійні ефекти насичення аудиторії та «репутаційну петлю», що є критичним фактором для B2B-продажів. Результати сценарного аналізу довели, що стратегія максимізації охоплення через короткі відео (Shorts), незважаючи на швидке зростання кількості підписників, є неефективною для лідогенерації. Натомість збалансована стратегія, що поєднує віральність коротких відео (Shorts) із формуванням довіри через довгі експертні відео, забезпечує значно вищу ефективність контент-стратегії YouTube-каналу. Отримані результати дозволяють підприємствам переходити від інтуїтивного планування контенту до обґрунтованої оптимізації маркетингових бюджетів, спрямованої на максимізацію цільових метрик ефективності маркетингової діяльності.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38726</guid>
      <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Study of the Impact of Changes in Image Informative Features in Navigation Control Systems on the Operation of Unmanned Aerial Vehicles</title>
      <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38688</link>
      <description>Назва: Study of the Impact of Changes in Image Informative Features in Navigation Control Systems on the Operation of Unmanned Aerial Vehicles
Автори: Sotnikov A. М.; Tiurina V. Yu.; Petrov K. E.; Lukyanova V. A.; Dmitriiev O. N.; Udovenko S. G.; Kobzev I. V.
Короткий огляд (реферат): The objective of this article is to determine the permissible changes in the informative characteristics of navigation control systems under the influence of destructive effects used to describe objects on the observation surface (OS), while maintaining a given level of unmanned aerial vehicles (UAV) efficiency. This objective is achieved by establishing an analytical relationship between the UAV efficiency indicator and the probability of localizing a reference object in the image; by studying the dependence of this probability on the characteristics of the decision-making function (DMF) it generates, with subsequent determination of its relationship with the permissible changes in the informative characteristics (IC). The solution to the first problem is based on a probabilistic approach to assessing the effectiveness of UAVs under destructive effects on objects on the observation surface (OS). The solution to the second problem is based on establishing a mathematical relationship between the probability of localizing a reference object and the characteristics of the decision-making function (DMF) it generates. The solution to the third problem consists in assessing the permissible changes in stable informative features of an image (IF), at which the computer vision system (CVS) remains operational. The study was conducted in the MATLAB software environment using images obtained from Google Earth. It has been shown that the permissible changes caused by destructive impacts, in terms of the change in the area of the reference object, are within the range of (10–15)% of their total area, regardless of the type of observation surface (OS).</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38688</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Розподілена система штучного інтелекту з агентно-оркестрованою архітектурою</title>
      <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38670</link>
      <description>Назва: Розподілена система штучного інтелекту з агентно-оркестрованою архітектурою
Автори: Корабльов М. М.; Новосельцев І. В.; Кобзев І. В.; Ткачук О. К.
Короткий огляд (реферат): У сучасних системах штучного інтелекту агенти відіграють ключову роль у створенні гнучких та адаптивних робочих процесів, і їхня важливість продовжує зростати. Агенти – це невеликі компоненти, які виконують цілеспрямовані завдання та обмінюються результатами за допомогою чітких правил, що робить їх корисними для побудови надійних адаптивних систем. У цій статті представлено архітектуру, оркестровану агентами, для адаптивних систем штучного інтелекту. Вона складається з оркестратора та агентів домену, які працюють разом. Оркестратор підтримує невеликий план із захищеними кроками, застосовує чіткі правила, коли вхідні дані відсутні або впевненість низька, та записує потік для кожного випадку для аудиту. Агенти домену (моделі, інструменти, сервіси) підключаються за стабільними контрактами та обробляють спеціалізовані завдання. Як практична реалізація, архітектура демонструється за допомогою робочого процесу діагностики меланоми: один агент збирає структуровані відповіді за допомогою цілеспрямованих запитань, а інший надає оцінку ризику на основі зображень. Робочий процес є практичним, піддається аудиту та адаптується до місцевої практики без додавання складності. Запропонована архітектура застосовна до областей, де невизначеність та часткова інформація є поширеними, забезпечуючи структурований спосіб забезпечення безпеки, зрозумілості та адаптивності систем. За межами медичної сфери підхід узагальнюється на реагування на інциденти, фінансовий моніторинг та підтримку клієнтів, де адаптивність є критично важливою. Внесок полягає в поєднанні оркестрації, міркування та спостережуваності як першокласних елементів дизайну, пропонуючи відтворювану основу для створення безпечніших та готових до регулювання систем штучного інтелекту.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38670</guid>
      <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Аналіз мультимедійних інформаційних систем. Визначення та напрямки використання</title>
      <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38480</link>
      <description>Назва: Аналіз мультимедійних інформаційних систем. Визначення та напрямки використання
Автори: Свічко Т. О.
Короткий огляд (реферат): У сучасному світі Інформаційні Системи (ІС) відіграють важливу роль у різних сферах діяльності, проте вони можуть використовуватися з різною частотою та регулярністю. У цій статті ми розглянемо основні типи ІС в залежності від різних потреб, а також від частоти їх використання та виявимо їхню значущість у сучасному інформаційному середовищі. Оскільки мультимедійні інформаційні системи починають проникати до організації, виникає необхідність збирання та поширення знань у тому, як їх розвивати і проектувати. Постановка проблеми полягає в необхідності аналізу та класифікації мультимедійних інформаційних систем (МІС) з урахуванням їх регулярного використання. До важливих наукових та практичних завдань відноситься розробка нових методів класифікації, що враховують частоту та стабільність використання МІС, а також визначення їхньої ролі та значення в різних сферах діяльності.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38480</guid>
      <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

