https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/19869 Sun, 21 Jun 2026 08:58:15 GMT 2026-06-21T08:58:15Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40826 Назва: Формування стратегії кар’єрного зростання фахівців інноваційних підприємств на основі акмеологічного підходу Автори: Литовченко І. В.; Сатушева К. В.; Шевченко С. О. Короткий огляд (реферат): У статті розроблено теоретико-методичні положення формування стратегії кар’єрного зростання фахівців інноваційних підприємств на основі акмеологічного підходу. Метою дослідження є обґрунтування інтегрованої моделі стратегічного управління кар’єрним розвитком персоналу, орієнтованої на досягнення найвищого рівня професійної реалізації та інноваційної результативності. Узагальнено положення сучасних кар’єрних теорій і доведено доцільність їх поєднання з акмеологічною парадигмою розвитку особистості. Уточнено зміст акмеологічної стратегії кар’єрного зростання як довгострокового, системного курсу дій, спрямованого на послідовне розкриття потенціалу працівників та узгодження індивідуальних кар’єрних цілей із цілями організації. Систематизовано принципи формування такої стратегії та визначено ключові інструменти її реалізації в діяльності інноваційних підприємств. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40826 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40804 Назва: Теоретико-методичне забезпечення імплементації системного підходу до оцінювання соціально-економічного та інноваційного розвитку Автори: Бєлікова Н. В.; Мухін В. А. Короткий огляд (реферат): Складні соціально-економічні системи, до яких належать і регіони країни, мають власні механізми розвитку, які важко досліджувати наявним в економічній науці інструментарієм. Метою статті є аналіз проблематики імплементації системного підходу до оцінювання соціальноекономічного та інноваційного розвитку та обґрунтування методичного забезпечення оцінювання регіонального розвитку. Визначено, що основними науковими методами дослідження соціально-економічних систем є емпірико-історичний, теоретико-логічний та діалектичний. Кожен із наведених методів спрямований на досягнення максимальної результативності соціально-економічних досліджень та багато в чому доповнює один одного. Запропоновано алгоритм побудови інтегрального показника оцінювання соціально-економічного та інноваційного розвитку, що містить такі етапи: формування вихідної сукупності показників відповідно до цілей дослідження; стандартизація вихідних показників; розрахунок інтегрального показника за обраним методом; аналіз та інтерпретація результатів. Узагальнено досвід країн ЄС та США з регіонального розвитку та на цій основі сформовано систему часткових показників для розрахунку інтегрального показника соціально-економічного потенціалу регіону та інтегрального показника інноваційного потенціалу регіону. Обґрунтовано рекомендації щодо застосування матричного підходу для аналіз та інтерпретація результатів інтегрального оцінювання регіонального розвитку. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40804 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40803 Назва: Професійний розвиток управлінського персоналу як чинник підвищення ефективності діяльності підприємства Автори: Самойленко В. В. Короткий огляд (реферат): У статті досліджено сутність, особливості та актуальні напрями професійного розвитку управлінського персоналу в сучасних соціально-економічних умовах. Обґрунтовано, що професійний розвиток керівників є не лише складовою загального розвитку персоналу, а й стратегічною передумовою ефективного функціонування підприємства, його адаптивності, конкурентоспроможності та стійкості до кризових викликів. Визначено, що сучасні умови господарювання, цифровізація, зростання невизначеності, ускладнення управлінських функцій і потреба в оперативному прийнятті рішень висувають нові вимоги до компетентності менеджерів. Узагальнено наукові підходи до трактування професійного розвитку управлінського персоналу як безперервного, системного, цілеспрямованого процесу оновлення знань, навичок, компетентностей і особистісних якостей керівників. Охарактеризовано специфіку розвитку управлінського персоналу промислових підприємств, зокрема залежно від джерела формування керівних кадрів, ролі кадрового резерву, внутрішньоорганізаційного просування та корпоративної освіти. Особливу увагу приділено значенню безперервного навчання, компетентнісного підходу, розвитку емоційного інтелекту, стресостійкості, стратегічного мислення та кризового лідерства. Обґрунтовано доцільність упровадження комплексної системи професійного розвитку управлінського персоналу, що має поєднувати формальну, неформальну й інформальну освіту, цифрові інструменти навчання, наставництво, кар’єрне планування, ротацію та роботу з кадровим резервом. Зроблено висновок, що інвестиції у професійний розвиток керівників є інвестиціями в людський капітал підприємства, які забезпечують довгострокову результативність управління та підвищення ефективності організаційного розвитку. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40803 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40802 Назва: Аналіз досвіду та проблем розвитку індустріальних парків в Україні Автори: Бєлікова Н. В.; Ісмаілов А.; Калашнікова К. Ю. Короткий огляд (реферат): У статті проведено системний аналіз досвіду, стану та проблем розвитку індустріальних парків в Україні в контексті відновлення промисловості та повоєнної реконструкції економіки. Розглянуто нормативно-правову базу, типологію парків (greenfield, brownfield, комплексні), етапи їх створення та основні інструменти стимулювання (фіскальні й митні пільги, компенсації витрат на приєднання до інженерних мереж, пільги з податку на землю і нерухомість тощо). Окремо висвітлено роль індустріальних парків у програмі релокації підприємств під час повномасштабного вторгнення рф, їхній внесок у відновлення виробництва, збереження технологічних ланцюгів і створення робочих місць. На основі аналізу даних Реєстру індустріальних парків та звітності Мінекономіки виявлено стрімке зростання кількості зареєстрованих майданчиків, але водночас – низький рівень їхньої господарської активності: значна частина парків перебуває на початкових стадіях розбудови, і лише невелика частка має керуючі компанії та резидентів. Виокремлено ключові бар’єри розвитку: брак підготовленої та доступної зовнішньої інфраструктури, нерівномірне територіальне розташування ініціатив, слабка професійна підготовка ініціаторів і керуючих компаній, складнощі з фінансуванням інфраструктурних проєктів, а також ризики корупції і дискреційності при наданні пільг. На підставі проведеного аналізу запропоновано пріоритетні напрями політики для підвищення ефективності індустріальних парків: цільове інвестування у зовнішню інфраструктуру та енергетичне забезпечення майданчиків; створення доступних фінансових механізмів (державні гарантії, компенсація відсоткових ставок, дешеві кредити для девелоперів); стандартизація і прозорість процедур надання пільг і компенсацій; підсилення інституційної та регіональної координації і технічної підтримки ініціаторів; сприяння кластеризації спеціалізацій парків для досягнення синергії виробництв; інтеграція принципів еко-індустріальної політики з метою підвищення ресурсоефективності та екологічної безпеки. Особливу увагу приділено питанням безпеки інвестиційних проєктів у контексті воєнних ризиків. Обґрунтовано, що індустріальні парки мають значний потенціал стати платформою для відновлення та модернізації української промисловості, залучення прямих іноземних інвестицій і створення якісних робочих місць. Однак реалізація цього потенціалу вимагає комплексного підходу, який поєднає інфраструктурні інвестиції, прозорі регуляторні правила, фінансові інструменти та послідовну державну й регіональну політику з урахуванням безпекових викликів. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/40802 2026-01-01T00:00:00Z