https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/33453 Thu, 10 Sep 2026 23:06:37 GMT 2026-09-10T23:06:37Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41742 Назва: Особливості релігійного життя українських мігрантів у Польщі наприкінці ХХ ст.- на початку ХХІ ст. : історичні аспекти Автори: Свинаренко Н.О. Короткий огляд (реферат): Польщі та України, представники місцевих адніністрацій, депутати беруть участь у державних урочистостях, присвячених важливим подіям недавньої історії - це підсилює інтерес суспільства і сприяє його консолідації, зростанню інтересу до історії як свого, так і сусіднього народів, позитивно сприяє становленню міжнародного культурного співробітництва. Проаналізовані матеріали видань «Наше слово», «Наш вибір», релігійних (православних, греко-католицьких, римо-католицьких) радіопрограм та телевізійних передач засвідчують, що це допомагає українцям за кордоном підтримувати свою українську ідентичність через інформацію про ключові події релігійного життя Польщі, України, історико-мистецькі та історико-релігійні матеріали. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41742 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41658 Назва: Граматика відповідальности в текстах про Голодомор 1932–1933 років (на матеріалі Сумщини) Автори: Харчук Л.; Сухенко В. Короткий огляд (реферат): У статті здійснено комплексний лінгвістичний аналіз офіційно-ділових документів доби Голодомору 1932–1933 років на матеріалі Сумщини крізь призму граматики відповідальности. Запропоновано авторське трактування граматики відповідальности як багаторівневої мовної категорії, що охоплює граматичні, лексичні, синтаксичні та дискурсивні механізми експлікації, модифікації або приховування суб’єкта дії й розподілу відповідальности в тексті. Матеріалом дослідження стали опубліковані архівні документи радянських органів влади, які регламентували проведення хлібозаготівельної кампанії 1932–1933 років, а також окремі усні свідчення очевидців, залучені для зіставлення офіційної та індивідуальної моделей мовної репрезентації відповідальности. Установлено, що офіційно-діловий дискурс послідовно реалізує систему взаємопов'язаних мовних механізмів, спрямованих на конструювання офіційної картини реальности. До них належать граматика наказу, оцінна лексика як засіб мовного конструювання вини, воєнна концептуалізація хлібозаготівельної кампанії, колективізація відповідальности, бюрократична абстракція та мовне замовчування голоду. Доведено, що системне використання інфінітивних конструкцій, безособових моделей, адміністративної термінології, воєнної метафорики, колективних номінацій і процесуальної лексики сприяє деагентивації виконавця, деперсоналізації гуманітарної катастрофи та легітимації адміністративно-репресивної політики. Обґрунтовано, що граматика відповідальности в офіційно-ділових документах доби Голодомору функціонує не лише як засіб організації висловлення, а як один із механізмів мовного конструювання історичної пам’яті, розподілу вини та формування офіційної моделі реальности. Запропонований підхід розширює можливості лінгвістичного аналізу історичних документів і може бути використаний у подальших дослідженнях адміністративного дискурсу, політичної лінгвістики, критичного дискурс-аналізу та лінгвістики пам’яті. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41658 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41514 Назва: Main stages of the formation of the Kharkiv Philological School (19th – first third of the 20th century) Автори: Сheremska O. Короткий огляд (реферат): The article presents a retrospective analysis of the activities of the Kharkiv Philological School from the 19th to the first third of the 20th century. Four distinct stages of philological research have been identified: the first stage (syncretic researches) spanning the 1810s–1820s; the second stage (comparative-historical researches) covering the 1830s–1850s; the third stage (psycholinguistic researches or the Potebnian stage) encompassing the 1860s–1890s; and the fourth stage (standardization of the Ukrainian literary language) during the first third of the 20th century. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41514 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41513 Назва: Дискурсивне моделювання в системі інтенсивного навчання української мови як іноземної Автори: Ходарєва І. Короткий огляд (реферат): Статтю присвячено обґрунтуванню методичної системи інтенсивного навчання української мови як іноземної (УМІ) на засадах дискурсивного моделювання. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю швидкого виведення іноземних фахівців у продуктивне мовлення в умовах жорстких часових обмежень. У роботі розкрито суть дискурсивного моделювання як когнітивно-комунікативного інструменту, що уможливлює подолання традиційної лінійності вивчення мови через цілісне сприйняття мовленнєвих ситуацій. Автором деталізовано та науково обґрунтовано чотирикроковий алгоритм опанування дискурсивних моделей: Занурення (рецепція), Деконструкція (аналіз), Реконструкція (тренінг) та Продукування (симуляція). Описано тривимірну архітектоніку моделей, яка поєднує лексико-грамматичне ядро, прагматичний контур і соціокультурний складник. Визначено перспективи подальших розвідок, пов’язані з етноорієнтацією моделей для різних груп студентів (зокрема зі Східної Азії, Європи та Арабського світу) з метою мінімізації міжмовної інтерференції. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41513 2026-01-01T00:00:00Z