https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/33641 Tue, 11 Aug 2026 03:07:13 GMT 2026-08-11T03:07:13Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41543 Назва: Прикладний інструментарій фінансової математики в системі прийняття управлінських рішень Автори: Алексєєнко І. І. Короткий огляд (реферат): У статті здійснено комплексне дослідження теоретичних та прикладних аспектів використання прикладного інструментарію фінансової математики у процесі обґрунтування та прийняття ефективних управлінських рішень у сучасних мінливих бізнес-умовах. Систематизовано базові концепції часової вартості грошей, зокрема операції компаундингу та дисконтування, а також застосування ануїтетних моделей для прогнозування довгострокових фінансових потоків. Особливу увагу приділено порівняльному аналізу динамічних методів оцінки інвестиційних проєктів (NPV, PI, IRR, MIRR) та вирішенню класичного конфлікту критеріїв за допомогою застосування модифікованої внутрішньої норми дохідності (MIRR). Обґрунтовано методичні підходи до інтеграції ймовірнісних методів оцінки ризику (аналіз чутливості, сценарне моделювання, метод Монте-Карло, концепція VaR) у загальну систему фінансового менеджменту підприємства. Сформульовано рекомендації щодо вдосконалення процесу оцінки вартості капіталу (WACC) як ставки дисконтування на основі ринкових оцінок. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41543 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41367 Назва: Формування системи фінансового забезпечення хеджування ризиків інвестиційних проєктів в умовах ринкової турбулентності Автори: Проноза П. В.; Сухомлин В. В. Короткий огляд (реферат): У статті досліджено теоретико-методичні засади формування системи фінансового забезпечення хеджування ризиків інвестиційних проєктів в умовах ринкової турбулентності. Обґрунтовано, що сучасна фаза нестабільності фінансових і товарних ринків змінює традиційне трактування хеджування: воно більше не може зводитися до разового використання окремого деривативу, а повинно вибудовуватися як інтегрована архітектура фінансових ресурсів, резервів, договірних обмежень, ринкових та неринкових інструментів, а також процедур моніторингу та адаптації. У результаті дослідження запропоновано трактувати систему фінансового забезпечення хеджування як багатоконтурну конструкцію, що охоплює резервно-ліквідний, ринково-деривативний, кредитно-контрактний, гарантійно страховий, операційно-структурний та обліково-аналітичний контури. Доведено, що в умовах турбулентності ефективність системи визначається не максимізацією номінального обсягу хеджу, а здатністю синхронізувати строки, вартість, ліквідність і правові умови застосування різних інструментів з фазами життєвого циклу проєкту. Наукова новизна полягає у формуванні цілісної концепції фінансового забезпечення хеджування інвестиційних проєктів, у межах якої деривативи розглядаються як лише одна зі складових ширшої системи збереження платоспроможності та інвестиційної гнучкості. Практична цінність результатів полягає у можливості використання запропонованої моделі під час розроблення фінансових термшитів, ковенантної архітектури, резервних рахунків, програм гарантійної підтримки та політик hedge accounting для інвестиційних та інфраструктурних проєктів. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41367 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41308 Назва: Фінансова децентралізація та інвестиційна спроможність громад: європейські орієнтири для України Автори: Алексєєнко І. І. Короткий огляд (реферат): У роботі досліджено сучасний стан, успіхи та системні прорахунки реформи фінансової децентралізації в Україні в умовах воєнного стану та в контексті європейської інтеграції (зокрема виконання умов Ukraine Facility). Проаналізовано ключові досягнення реформи (розширення бюджетних повноважень, муніципальний маркетинг, цифрові інструменти прозорості, як-от система DREAM) та її негативні наслідки, пов’язані з диспропорціями розподілу ПДФО і розмиванням фіскальної відповідальності. Обґрунтовано необхідність радикального переходу громад від статусу адміністративних одиниць до моделі реальних економічних суб'єктів. На основі вивчення європейського досвіду (польської моделі стимулювання бізнесу та німецької моделі муніципального маркетингу) визначено пріоритетні інструменти підвищення інвестиційної спроможності територій. Особливу увагу приділено розвитку екосистеми індустріальних парків із використанням фіскальних пільг, розробці цифрових «інвестиційних паспортів» громад, а також розбудові мережі Агенцій регіонального розвитку (АРР) для якісного проєктного менеджменту та супроводу інвесторів за принципом «єдиного вікна». Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41308 2026-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41269 Назва: Аналіз стану та тенденцій розвитку індустріальних парків в Україні Автори: Ісмаілов А.; Костенко Д. М.; Проноза П. В. Короткий огляд (реферат): Індустріальні парки є одним із ключових інструментів державної промислової політики, спрямованої на модернізацію переробної промисловості, стимулювання зайнятості та регіонального розвитку, тому в умовах воєнної економіки та необхідності повоєнної відбудови роль цього інструменту в Україні суттєво зростає. Метою статті є оцінювання стану та визначення тенденцій розвитку індустріальних парків в Україні на основі даних Реєстру індустріальних парків (ІП) та звітних матеріалів Міністерства економіки. У статті досліджено динаміку кількісного зростання реєстру ІП та обсягів залучених інвестицій; регіональний розподіл парків у розрізі трьох макрорегіонів – Західного, Центрально-північного та Південно-східного; структуру власності земельних ділянок і керуючих компаній; класифікацію ІП за площею; галузеву спеціалізацію парків; функціональний статус ІП через показники залучення учасників та інших суб'єктів господарювання; інфраструктурну готовність парків у розрізі ключових інженерних комунікацій; моделі землекористування, девелопменту та місцевих стимулів для резидентів; логістичні характеристики розміщення парків. Встановлено, що між кількісними показниками реєстрації та реальним функціонуванням ІП існує суттєвий дисбаланс: лише близько третини із 106 зареєстрованих парків мають діючих виробничих резидентів, тоді як решта залишаються «теоретичними проєктами» через відсутність розвиненої інженерної інфраструктури та неефективний менеджмент. Виявлено, що географічний розподіл ІП відображає реалії воєнного часу: 56,6 % парків зосереджено у Західному макрорегіоні, де безпековий чинник та близькість до кордонів ЄС формують сприятливі умови для розміщення й релокації виробництв. Визначено, що найбільш критичним інфраструктурним бар'єром є розрив між проєктною та фактично наявною потужністю електропостачання, що унеможливлює розміщення енергоємних виробництв у переважній більшості зареєстрованих парків. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41269 2026-01-01T00:00:00Z