https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/35032 Sun, 12 Apr 2026 01:02:31 GMT 2026-04-12T01:02:31Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39104 Назва: Конкурентоспроможність у XXI столітті: трансформація теоретичних підходів та управлінських парадигм Автори: Майстренко О. В. Короткий огляд (реферат): У статті встановлено, що конкурентоспроможність у XXI столітті набуває нового системного змісту, виходячи за межі традиційних економічних моделей і стаючи ключовим індикатором стійкості, інноваційності та адаптивності підприємств і національних економік. Розкрито еволюцію теоретичних підходів до формування конкурентоспроможності – від класичних концепцій абсолютних і відносних переваг А. Сміта та Д. Рікардо до сучасних системних, інноваційних і цифрових теорій. У процесі дослідження узагальнено ключові положення неокласичних, кейнсіанських, інституційних, ресурсних і динамічних підходів, що відображають зміну парадигми від статичного трактування ефективності до динамічної взаємодії знань, інновацій і технологій. У роботі встановлено, що в ХХ столітті конкурентоспроможність переважно розглядалася як функція ефективності використання ресурсів, оптимізації витрат та підвищення продуктивності. Натомість у ХХІ столітті відбувається перехід до інтегрованої моделі, де основними джерелами конкурентних переваг виступають цифровізація, людський капітал, інноваційні екосистеми, партнерські мережі та соціально-екологічна відповідальність. Розкрито роль сучасних концепцій – теорії динамічних здібностей, потрійної спіралі, стратегії «блакитного океану» та моделі сталої конкурентоспроможності, що визначають нові управлінські орієнтири розвитку бізнесу. Узагальнено, що конкурентоспроможність у XXI столітті формується як результат синергії економічних, соціальних, інноваційних і цифрових чинників, а її забезпечення потребує системного управління на засадах гнучкості, інтелектуалізації та сталого розвитку. Отримані результати створюють теоретичне підґрунтя для подальших досліджень стратегій розвитку підприємств і вдосконалення політики підвищення національної конкурентоспроможності в умовах глобальних трансформацій. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39104 2025-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39014 Назва: The influence of the effectiveness of intercultural communication on the development of the tourism industry Автори: Blyznyuk T.; Naumov O.; Shepeleva O. Короткий огляд (реферат): Communication is a crucial element of cross-cultural management because culture is transmitted and reproduced through communication in one form of interaction or another. In general, any act of communication is determined in one way or another by the cultural differences of its participants. Cross-cultural communication occurs when an individual belonging to one culture sends a message to an individual belonging to another culture. Mistakes in cross-cultural communication occur when a representative of another culture needs to receive the message in the meaning that the sender attached. The survey aims to study the problem of increasing the effectiveness of cross-cultural communication as a critical factor in the development of the tourism industry and to develop practical recommendations for improving the effectiveness of cross-cultural communication. Perception, stereotypes, and ethnocentrism are leading causes of cross-cultural communication violations. Perception relies on established stereotypes and interprets events based on familiar experiences gained in another environment and another social, everyday context. Stereotypes are relatively narrow views of a specific situation's average statistical behavior style. Ethnocentrism is related to the stereotypical perception of other cultures. The tourism industry has constant cross-cultural interaction, especially in international tourism with long-term trips. Therefore, to determine the need for preliminary training of the tourists for cross cultural communication, which would be effective and pleasant for all its participants, we suggest pre-determining the possibility (presence) of a significant cultural distance using one of the classifications of cultures (proposed by E. Hall or R. Lewis according to the combination of cultures). Suppose there is a significant cultural difference between cultures, and the period of stay of an international tourist in the conditions of another culture exceeds a month. In that case, it is necessary to conduct a preliminary briefing on the peculiarities of the national culture and communications with its representatives and provide a written reminder. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39014 2024-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39013 Назва: Міжкультурні детермінанти формування корпоративного іміджу: теоретичні засади адаптації бренду у світовій бізнес-системі Автори: Ніценко В. С.; Жолобак В. М.; Близнюк Т. П.; Немашкало К. Р.; Остапенко Р. М. Короткий огляд (реферат): Дослідження присвячено встановленню міжкультурних детермінант, котрі визначають особливості формування корпоративного іміджу та зумовлюють необхідність адаптації бренду в умовах сучасної глобальної бізнес-системи. Зрозуміло, що культурне різноманіття та трансформації у цифровому середовищі мають значний вплив на ефективність міжнародного позиціювання підприємства. Актуальність аналізу питання полягає у зростаючий ролі культурних чинників у сприйнятті брендів різними аудиторіями, а також у необхідності усвідомленого застосування адаптивних брендингових стратегій, котрі дозволили би забезпечити підприємству конкурентоспроможність на міжнародному ринку. Метою дослідження є теоретичне узагальнення підходів до формування корпоративного іміджу в міжкультурному середовищі та визначення інструментів адаптації бренду з урахуванням регіональних особливостей та впливу цифрових технологій. Методологічну основу роботи становить комплекс загальнонаукових та спеціальних методів, серед яких варто виокремити системний та порівняльний аналіз літератури, структурно-функціональний підхід, що дозволило комплексно розкрити сутність поняття «імідж підприємства» та його маркетингове значення у міжнародному контексті. У межах аналізу було досліджено природу іміджу підприємства як багатовимірної складової бренду, визначено теоретичні підходи до адаптивного брендингу в умовах культурних відмінностей, встановлено роль вербальної, візуальної та символічної адаптації у підвищенні релевантності брендових повідомлень для різних регіонів. Крім того, доведено, що технології цифрового середовища змінюють механізми формування міжнародного іміджу. Зі свого боку це дозволяє забезпечувати компаніям більш широкі можливості персоналізації та гнучкого коригування брендової стратегії. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/39013 2025-01-01T00:00:00Z https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38727 Назва: Зелена економіка та зелене зростання як концептуальна основа трансформації парадигми управління конкурентоспроможністю Автори: Майстренко О. Короткий огляд (реферат): У статті обґрунтовано концептуальне значення зеленої економіки та зеленого зростання як взаємопов’язаних складових цілісної парадигми трансформації управління конкурентоспроможністю національної економіки в умовах сталого розвитку, європейської інтеграції та загострення глобальних екологічних і кліматичних викликів. Розкрито еволюцію наукових підходів до трактування сутності зеленої економіки та зеленого зростання, систематизовано їх ключові змістовні характеристики та обґрунтовано їх комплементарний характер у межах сучасної парадигми соціально-економічного розвитку. Визначено, що зелена економікаформує цільову платформу трансформацій, зорієнтовану на збереження і нагромадження природного капіталу, посилення соціальної інклюзії та забезпечення екологічної безпеки, тоді як зелене зростання виступає стратегічним інструментом реалізації цієї платформи через систему економічних, інституційних та інноваційних механізмів. Обґрунтовано, що перехід до зеленої парадигми управління конкурентоспроможністю зумовлює зміну логіки формування конкурентних переваг –від екстенсивного використання ресурсів до ресурсної результативності, технологічної гнучкості та екологічної інноваційності. Розкрито роль ESG-принципів, цифровізації екологічних показників, розвитку зелених ринків і низьковуглецевих технологій у формуванні нових критеріїв оцінювання конкурентоспроможності економічних систем. Визначено якісні ознаки зеленої економіки, що відображають її системну природу, зокрема інтегративність ресурсних потоків, екологізовану структуру вартості, відтворюваність ресурсної бази, просторову рівноважність та соціальну інклюзивність екологічних змін. Обґрунтовано, що впровадження принципів зеленої економіки та зеленого зростання є стратегічною передумовою підвищення економічної стійкості, енергетичної безпеки та конкурентоспроможності України в умовах післявоєнного відновлення та інтеграції до європейського економічного простору. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/38727 2025-01-01T00:00:00Z