<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Зібрання:</title>
    <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/36205</link>
    <description />
    <pubDate>Thu, 06 Aug 2026 21:38:54 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-08-06T21:38:54Z</dc:date>
    <item>
      <title>Особливості стресостійкості учасників соціальних проектів</title>
      <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41487</link>
      <description>Назва: Особливості стресостійкості учасників соціальних проектів
Автори: Афанасьєва Н. Є.; Андрієвська Н. М.
Короткий огляд (реферат): Досліджено особливості стресостійкості у учасників соціальних проєктів роботи з внутрішньо переміщеними особами (ВПО) із використанням тесту «Стійкість до стресу» (С. Максименко, Л. Карамушка, Т. Зайчикова). Формування вибірки відбувалося на основі цільового підходу, з урахуванням ключового критерію — активної професійної залученості до реалізації програм допомоги ВПО. Виявлений середній рівень стресостійкості, який корелює з актуальними науковими уявленнями про психологічний стан фахівців соціальної сфери в умовах воєнного часу, з одного боку, визначає наявність потенціалу до адаптації, водночас вказує на необхідність подальших психокорекційних втручань, спрямованих на зменшення вразливості до професійного виснаження.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41487</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Психологічні особливості професійної діяльності фахівців інженерно-технічного профілю</title>
      <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41486</link>
      <description>Назва: Психологічні особливості професійної діяльності фахівців інженерно-технічного профілю
Автори: Радько О.; Шапошник Л.
Короткий огляд (реферат): У тезах розглянуто психологічні особливості професійної діяльності фахівців інженерно-технічного профілю. Визначено основні чинники психоемоційного навантаження, зокрема високі інтелектуальні вимоги, інформаційне перевантаження, тривалу концентрацію уваги, гіподинамію та значну професійну відповідальність. Охарактеризовано ризики розвитку професійного стресу, хронічної втоми та професійного вигорання. Обґрунтовано роль фізичної активності як важливого засобу підтримання психологічного благополуччя, працездатності та профілактики негативних психоемоційних станів.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41486</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Особливості емоційної сфери здобувачів вищої освіти в умовах воєнного стану</title>
      <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41462</link>
      <description>Назва: Особливості емоційної сфери здобувачів вищої освіти в умовах воєнного стану
Автори: Кривошея К.; Світлична Н.
Короткий огляд (реферат): У статті здійснено теоретичний аналіз особливостей емоційної сфери здобувачів вищої освіти в умовах воєнного стану. Актуальність дослідження зумовлена тривалим впливом хронічних стресогенних чинників, пов'язаних із загрозою життю, невизначеністю майбутнього та інформаційним тиском, що суттєво трансформує психічне функціонування студентської молоді. Автори наголошують, що війна діє не як ізольований стресор, а як каталізатор наявних психоемоційних порушень, посилених попереднім досвідом пандемії COVID-19.&#xD;
Особливу увагу приділено аналізу студентської молоді як соціально вразливої групи, яка перебуває на етапі професійного становлення та зазнає подвійного тиску: загальносоціальних стресорів і специфічних навчальних навантажень (інтенсивне інформаційне навантаження, трансформація формату освіти, порушення соціальних зв'язків, академічна відповідальність). Результати узагальнення емпіричних даних українських дослідників засвідчують домінування негативних емоційних станів, зокрема тривожності, страху, емоційного виснаження та апатії; фіксуються зниження рівня емоційної стійкості, дефіцит саморегуляції, зростання агресивності та негативізму. Зазначені трансформації емоційної сфери негативно впливають на навчальну мотивацію, концентрацію уваги, міжособистісну взаємодію та загальний рівень психоемоційного благополуччя студентів.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41462</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Емоційне вигорання як показник порушення ментального здоров’я працівників сфери освіти</title>
      <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41461</link>
      <description>Назва: Емоційне вигорання як показник порушення ментального здоров’я працівників сфери освіти
Автори: Ситник В.; Світлична Н.
Короткий огляд (реферат): У статті розглядається проблема емоційного вигорання працівників сфери освіти як інтегративного показника порушення їхнього ментального здоров’я. Актуальність дослідження зумовлена поєднанням соціальних, організаційних і психологічних чинників, що посилюються в умовах воєнного стану та хронічного професійного стресу. Професійна діяльність педагогів характеризується високою емоційною напруженістю, інтенсивною міжособистісною взаємодією та значною відповідальністю, що виснажує адаптаційні ресурси особистості. На основі аналізу наукових підходів автори обґрунтовують доцільність розгляду емоційного вигорання як динамічного трифазного процесу (напруження, резистенція, виснаження), який на завершальних стадіях виходить за межі професійної дезадаптації та набуває ознак системного порушення ментального здоров’я. Окрему увагу приділено впливу воєнного стану, який істотно підвищує ризик розвитку глибоких форм вигорання через хронічну загрозу, інформаційне перевантаження та необхідність емоційної підтримки здобувачів освіти на тлі власного виснаження. Емпіричні дані українських дослідників підтверджують тісний взаємозв’язок вигорання з емоційним виснаженням, когнітивними порушеннями, психосоматичними розладами та зниженням професійної ефективності педагогів.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41461</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

