<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Фонд:</title>
    <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/96</link>
    <description />
    <pubDate>Sat, 25 Jul 2026 17:50:12 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-07-25T17:50:12Z</dc:date>
    <item>
      <title>Структурно-динамічні особливості ставлення до здоров’я у здобувачів вищої освіти в умовах воєнного стану</title>
      <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41495</link>
      <description>Назва: Структурно-динамічні особливості ставлення до здоров’я у здобувачів вищої освіти в умовах воєнного стану
Автори: Ільїна Ю. Ю.; Світлична Н. О.
Короткий огляд (реферат): У статті представлено результати теоретико-емпіричного дослідження структур но-динамічних особливостей ставлення до здоров’я у здобувачів закладів вищої освіти в умовах воєнного стану. Актуальність проблеми зумовлена зростанням соціально-психологічної напруженості, трансформацією освітнього середовища та підвищенням психоемоційних навантажень, що актуалізують необхідність формування усвідомленої здоров’язбережувальної поведінки молоді. &#xD;
Метою дослідження було виявлення специфіки взаємодії когнітивного, емоційного, поведінкового та вчинкового компонентів ставлення до здоров’я та аналіз їх динаміки на різних етапах професійного становлення. Теоретично обґрунтовано чотирикомпонентну модель ставлення до здоров’я, що охоплює: когнітивний компонент (знання та переконання щодо здоров’я), емоційний (ціннісне переживання та оцінка власного стану), поведінковий (реалізація здоров’язбережу вальних практик) і вчинковий (готовність до відповідального особистісного вибору). Емпіричну вибірку склали 94 здобувачі першого та третього курсів. Використано методи математико-статистичного аналізу (M, SD, r-Пірсона, t-критерій Стьюдента). &#xD;
Встановлено переважання когнітивного компоненту за наявності розриву між знаннями та їх практичною реалізацією. Зафіксовано статистично значущі відмінності між курсами за всіма компонентами (p ≤ 0,01), найбільш виражені – за вчинковим (p ≤ 0,001), що свідчить про перехід від декларативного до усвідомленого рівня ставлення до здоров’я. Кореляційний аналіз підтвердив інтегративний характер структури та визначив емоційний компонент як провідну регуляторну ланку. Отримані результати обґрунтовують доцільність впровадження комплексних програм психолого-педагогічного супроводу, спрямованих на розвиток саморегуляції та відповідальної здоров’язбережувальної поведінки студентської молоді.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41495</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Особливості депресивності та стресостійкості здобувачів вищої освіти в контексті соціальної інклюзії</title>
      <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41488</link>
      <description>Назва: Особливості депресивності та стресостійкості здобувачів вищої освіти в контексті соціальної інклюзії
Автори: Віденєєв І. О.
Короткий огляд (реферат): У тезах досліджено особливості депресивності та стресостійкості здобувачів вищої освіти в Україні в умовах воєнного часу та їхній зв’язок із соціальною інклюзією в університетському середовищі. Проаналізовано специфіку депресивної симптоматики у студентському середовищі, яка часто маскується під академічне вигоряння, апатію та зниження мотивації до навчання; виокремлено особливу групу ризику — здобувачів із числа внутрішньо переміщених осіб та тих, чиї близькі перебувають у зоні бойових дій, для яких характерна «травма очікування». Обґрунтовано необхідність розширення поняття «особливих освітніх потреб» у післявоєнний період за рахунок визнання тимчасових або хронічних психологічних труднощів, спричинених травматичним досвідом. Показано, що ключовим соціально-психологічним механізмом, який пов’язує інклюзивне середовище з психічним здоров’ям, виступає переживання приналежності до університетської спільноти; саме якість соціальних зв’язків усередині закладу освіти є предиктором психологічного благополуччя. Запропоновано комплексний підхід до формування стресостійкості студентства, що охоплює інституційний, соціальний та індивідуальний рівні, з наголосом на дестигматизації звернення по допомогу та інтеграції психологічної підтримки в повсякденне академічне життя.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41488</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Особливості стресостійкості учасників соціальних проектів</title>
      <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41487</link>
      <description>Назва: Особливості стресостійкості учасників соціальних проектів
Автори: Афанасьєва Н. Є.; Андрієвська Н. М.
Короткий огляд (реферат): Досліджено особливості стресостійкості у учасників соціальних проєктів роботи з внутрішньо переміщеними особами (ВПО) із використанням тесту «Стійкість до стресу» (С. Максименко, Л. Карамушка, Т. Зайчикова). Формування вибірки відбувалося на основі цільового підходу, з урахуванням ключового критерію — активної професійної залученості до реалізації програм допомоги ВПО. Виявлений середній рівень стресостійкості, який корелює з актуальними науковими уявленнями про психологічний стан фахівців соціальної сфери в умовах воєнного часу, з одного боку, визначає наявність потенціалу до адаптації, водночас вказує на необхідність подальших психокорекційних втручань, спрямованих на зменшення вразливості до професійного виснаження.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41487</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Психологічні особливості професійної діяльності фахівців інженерно-технічного профілю</title>
      <link>https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41486</link>
      <description>Назва: Психологічні особливості професійної діяльності фахівців інженерно-технічного профілю
Автори: Радько О.; Шапошник Л.
Короткий огляд (реферат): У тезах розглянуто психологічні особливості професійної діяльності фахівців інженерно-технічного профілю. Визначено основні чинники психоемоційного навантаження, зокрема високі інтелектуальні вимоги, інформаційне перевантаження, тривалу концентрацію уваги, гіподинамію та значну професійну відповідальність. Охарактеризовано ризики розвитку професійного стресу, хронічної втоми та професійного вигорання. Обґрунтовано роль фізичної активності як важливого засобу підтримання психологічного благополуччя, працездатності та профілактики негативних психоемоційних станів.</description>
      <pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/41486</guid>
      <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

