Теоретичні засади організації форсайту в економічних дослідженнях формування стратегій розвитку

Abstract

Зміни дії факторів зовнішнього і внутрішнього середовища вимагають уточнення теоретичного забезпечення змісту та організації методів стратегування розвитку суб’єктів економічних відносин, серед яких одним з сучасних є форсайт. Тому метою статті є систематизація й узагальнення теоретичних основ змісту форсайту та визначення доцільності організації його практичного використання в процесі стратегування розвитку підприємств у новітніх актуальних і нетрадиційних аспектах. Об’єктом дослідження є складне явище форсайту та процес організації його використання за існуючими методами. Предметом – теоретичні основи, підходи, методи застосування та практичні рекомендації з організації використання форсайту в процесі стратегування розвитку економічних суб’єктів. Основними методами, використаними у статті, є аналіз, синтез, теоретичне узагальнення, системний аналіз – для систематизація основних теоретичних положень форсайту, бібліометричний аналіз для виділення споріднених і дотичних понять до терміну форсайту за кластерами, взаємозв’язку форсайту з моделлю економіки вражень, визначення основних підходів і методів форсайту. Для побудови мережевих мап використано програмне забезпечення VOSviewer version 1.6.20, яке дозволило уточнити науковий ландшафт предметної області форсайту. Результатами статті є побудована з використанням програмного забезпечення VOSviewer version 1.6.20 мапа візуалізації наукового ландшафту дослідження проблематики організації видів форсайтів в економічних дослідженнях. Для цього у наукометричній базі Scopus за період з 2001 по 2025 роки за ключовим словосподученням «економічний форсайт» (economic foresight ) було відібрано 20678 наукових публікацій, що характеризують сутність та пропозиції з використання форсайту в економічних дослідженнях. Виділені основні кластери доводять, що дослідження форсайту концентруються на проблемах менеджменту, стратегічному форсайті, форсайт-активності, організаційному форсайті, методологічних підходах. Для визначення взаємозв’язку і значущості форсайту в умовах економіки вражень за ключовими словами передбачення, форсайт, економіка вражень за той же період та на виділеному масиві публікацій сформовано другу карту наукового ландшафту, в якій виділено 4 кластери досліджень форсайту. Вони доводять існування новітніх аспектів пропозицій його застосування: об’єктивних, суб’єктивних, об’єктивно-суб’єктивних та суб’єктивно-об’єктивних, то доводять значущість розбудови організації форсайту з урахуванням раціональних та емоційних аспектів, що притаманні моделі економіки вражень. Такий результат дозволив запропонувати використовувати в процесі стратегування розвитку економічних об’єктів організаційного та інформаційно-комунікаційного форсайту. В статті наведено приклади фактичного використання форсайту для формування стратегій розвитку економічних об’єктів і процесів на макро- та мезоекономічному рівнях.