Елементи кризилогії в діагностиці фінансового стану організацій фінансово-кредитної сфери

Abstract

У статті розглянуто сутність та основні елементи кризології як сучасного наукового напряму, що досліджує закономірності виникнення та розвитку кризових процесів у соціально-економічних системах. Проблематика кризових явищ у фінансово-кредитній сфері та пошук ефективних механізмів їх подолання є предметом численних наукових досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних учених. Сучасна кризологія формується як міждисциплінарний напрям, що поєднує знання з економіки, менеджменту, фінансів, соціології та психології. Її основна мета — виявлення закономірностей виникнення криз, діагностика їх розвитку та формування системи попереджувальних заходів. Особливу увагу приділено застосуванню кризологічного підходу в системі діагностики фінансового стану організацій фінансово-кредитної сфери, який дозволяє своєчасно виявляти загрози фінансовій стабільності та формувати ефективні механізми антикризового управління. У межах дослідження визначено зміст поняття «кризологічна діагностика», охарактеризовано її інструментарій (аналіз ліквідності, платоспроможності, рентабельності, ризиків), а також обґрунтовано доцільність інтеграції кризологічних методів у систему фінансового моніторингу. У сучасному світі фінансових послуг питання запровадження елементів кризології розвивається у взаємозв’язку з теорією фінансової діагностики та антикризового менеджменту. Особливу увагу приділяють аналізу фінансової стійкості банків, визначенню індикаторів кризи, а також оцінці ризиків неплатоспроможності та банкрутства в діяльності банків, забезпечення необхідних автентичних вимог діяльності набувають особливої ваги. У статті досліджується система діагностики фінансового стану організацій фінансово-кредитної сфери, де елементи кризології можуть значно посилити діагностичний потенціал традиційних фінансових методів, оскільки дозволяють не лише констатувати факт фінансових проблем, а й передбачити їх розвиток, визначити внутрішні та зовнішні джерела дестабілізації, що є особливо важливим для організацій фінансово-кредитної сфери. Проаналізовано та систематизовано кризологічні концепції щодо фінансових криз, ідентифікації кризогенних факторів у діяльності фінансово-кредитних установ, розробку кризологічних індикаторів раннього попередження та адаптацію кризологічних моделей до специфіки фінансового сектору. Результати дослідження демонструють, що ефективна система, яка базується на елементах кризології дозволяє не лише уникнути значних фінансових втрат, але й забезпечити довгострокову фінансову стабільність за рахунок систематизації діагностичних параметрів ризиків та оптимізації операційних витрат на усунення погроз. Результати дослідження мають практичне значення для підвищення рівня фінансової стійкості та ефективності управлінських рішень у банківських і небанківських фінансових установах.