Становлення господарських правовідносин у Древньому Римі

Abstract

Зростання грошових потоків, вихід на світові ринки та успіхи Пунічних воєн призвели до значного руйнування традиційної римської моралі та солідарного способу життя, породжуючи дух корисливості, але не змінюючи суті економіки. Досліджено, що багатство і власність у Римі виправдовувалися лише через їхній обмін на соціальний капітал - громадський статус, владу та число клієнтів. Структура давньоримського суспільства була чітко ієрархічною, розділяючи людей за принципом наближення чи віддалення від сакрального статусу «вічного міста» (патриції, плебеї, пролетарі, союзники, раби). З припливом багатств після військових перемог Рим перетворився на найбільший фінансовий центр світу, де швидко розвивалося ремісниче виробництво, грошове та кредитне господарство. Загалом, розвиток римського господарського типу був неоднорідним, мав свій життєвий цикл із періодами розквіту та занепаду, а реформи Августа створили передумови для настання його нового етапу - «золотого століття» імперії.