Лексика економічної глобалізації у публіцистичних текстах

Abstract

У статті досліджено окремі аспекти лексики економічної глобалізації у публіцистичних текстах, що зумовлює необхідність комплексного аналізу її семантичних, функціональних та когнітивних характеристик у контексті глобальних економічних процесів. Встановлено, що терміни економічної сфери формуються в процесі наукового пізнання та функціонують у структурі професійних спільнот, відображаючи взаємо-зв’язки між локальними та глобальними економічними явищами. З’ясовано, що семантична визначеність термінів обумовлюється макроконтекстуаль-ними та мікроконтекстуальними чинниками, що забезпечує точність номінації економічних процесів. Наголошено, що економічні терміни в публіцистичному дискурсі інтегруються у функціональний стиль, корелюючи з його структурними й комунікативними вимогами, а публіцистика забезпечує високу інформаційну насиченість та доступність складних економічних понять. Підкреслено, що глобалізація сприяє інтернаціоналізації економічної лексики та взаємодії національних терміносистем з англомовним і німецькомовним дискурсами, що формує нові семантичні моделі та міждискурсивні структури. Констатовано, що англомовні терміни, такі як global supply chain, financialization, digital economy, виконують номінативну, аналітичну та когнітивну функції, забезпечуючи концептуальний «зв’язок» між локальними й трансна-ціональними економічними процесами. Визначено, що включення таких термінів у публіцистичні тексти спричиняє трансформацію національної лексики та формує нові комунікативні стратегії. Зауважено, що німецькомовна економічна термінологія вирізняється морфологічною продуктивністю та словоскладанням, що забезпечує концептуальну щільність і точність репрезентації складних економічних явищ. Виділено роль публіцистики як посередника між спеціалізованим знанням тамасовою аудиторією, яка структурує подачу інформації та формує цілісне уявлення про глобальні економічні процеси. Встановлено, що економічна лексика у публіцистиці здатна відтворювати взаємозв’язок між фінансовими потоками, соціальною політикою та політичними механізмами, виступаючи ефективним інструментом концептуалізації світогосподарських взаємодій. З’ясовано, що сучасна публіцистика активно включає англомовні та німецькомовні терміни, що дозволяє відображати трансформацію глобаль-них ринків і формує когнітивні рамки для читача. Наголошено, що подальші дослідження доцільно спрямувати на вивчення впливу економічної глобалізаційної лексики на формування економічної свідомості аудиторії та розвиток медійного дискурсу в умовах динамічних трансформацій світової економіки.