Теоретико-методологічні аспекти стратегування в системі управління національною економікою в умовах кризи та повоєнного відновлення

Abstract

Стаття присвячена теоретичним та методологічним аспектам концепції стратегування як основоположного інструменту соціально-економічного розвитку в умовах системних криз та повоєнного відновлення; основна увага приділяється концептуальному переходу від традиційного, статичного стратегічного планування до динамічного, що враховує інтереси держави, бізнесу та громадянського суспільства; аналізу та систематизації існуючих теоретичних та методологічних підходів до стратегування, визначенню ключових напрямів досліджень та розробленню універсальної концептуальної основи, придатної для різних рівнів управління. Дослідження має на меті за-пропонувати механізм узгодження стратегій та програм різних економічних суб’єктів для забезпечення стійкості національної економіки під час періоду глобальних зрушень. Методи дослідження містять монографічний аналіз для виявлення спільних рис та відмінностей у тлумаченні терміна «стратегування»; класифікацію та синтез для по-ділу теоретичних положень на вісім тематичних груп; дослідження прикладів окремих галузей (case-study) ІТ та туризму; а також, лінгвістичний аналіз із використанням підрахунку частоти ключових термінів та категорій. Пропонується структурована схема восьми змістовних напрямів досліджень у теорії стратегування: теоретико-методологічні основи, цифрова трансформація, глобальні виклики, національна безпека, загальне галузеве управління, регіональний розвиток, управління туризмом, повоєнне відновлення. Виявлено п’ять домінуючих тенденцій у сучасних наукових доробках: перехід до динаміки та адаптивності; високий рівень залучення зацікавлених сторін (стейкхолдерів); перехід від пасивного прогнозування до активного передбачення; інтеграція передових технологій; посилення гуманістичного вектора («нооекономіка»). Наукова новизна полягає у переосмисленні поняття «стратегування» як створення сприятливого середовища на державному рівні для розробки індивідуальних стратегій.