Особливості адаптації структури виробництва продукції рослинництва у різних за розміром та типами аграрних підприємствах в умовах викликів воєнного часу в Україні

Abstract

Європейська інтеграція України супроводжується трансформацією підходів до розвитку туристичної сфери, у центрі яких перебувають цифровізація, міжсекторна взаємодія та формування інтегрованих туристичних екосистем. За сучасних умов конкурентоспроможність туристичних дестинацій визначається не лише ресурсним потенціалом, а й здатністю учасників туристичного ринку координувати діяльність, обмінюватися даними, швидко адаптуватися до змін і забезпечувати високі стандарти якості, доступності та безпеки відповідно до вимог Європейського Союзу. Методологічною основою дослідження є системний, екосистемний та структурно- функціональний підходи. Використано методи теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу, структурно-логічного моделювання, порівняльного аналізу та концептуального проєктування. Обґрунтовано екосистемний підхід до розвитку туризму, що передбачає інтеграцію органів влади, бізнесу, місцевих громад, освітніх і культурних установ, цифрових платформ, туристів та інших зацікавлених сторін у єдину систему створення туристичної цінності. Визначено цифрову адаптацію як внутрішній механізм узгодження взаємодії між учасниками туристичної екосистеми, який забезпечує ефективний обмін даними, підтримку сервісної якості, прозору комунікацію та оперативне прийняття управлінських рішень. Запропоновано структурну модель туристичної екосистеми та матрицю екосистемних розривів, що дозволяють ідентифікувати бар'єри розвитку між ресурсами, бізнесом, громадами, інформаційними потоками, локальними продуктами та зовнішніми ринками, а також визначити напрями їх подолання за допомогою цифрових інструментів.