Інноваційний розвиток України та Європейського Союзу: порівняльний аналіз та напрями державної політики

Abstract

Стаття присвячена порівняльному аналізу інноваційного розвитку України та Європейського Союзу як передумові формування ефективної державної інноваційної політики в контексті курсу на європейську інтеграцію та післявоєнного відновлення національної економіки на засадах високотехнологічного зростання. Метою статті є комплексне зіставлення інноваційних систем України та ЄС за кількісним, нормативно-правовим, інституційним і стратегічним вимірами та обґрунтування на цій основі пріоритетних напрямів державної політики. У дослідженні використано методи порівняльного, статистичного та структурно-логічного аналізу. Встановлено, що інтенсивність витрат на дослідження та розробки в Україні (близько 0,33% ВВП) майже усемеро нижча за середній рівень ЄС (близько 2,2% ВВП), а за методологією European Innovation Scoreboard 2025 Україна належить до групи початкових інноваторів (emerging innovators), демонструючи результативність нижче 70% середнього рівня ЄС. Доведено, що розрив між інноваційними системами України та ЄС має системний, а не фрагментарний характер і охоплює застарілість базового законодавства, відсутність єдиного центру формування інноваційної політики, відсутність інфраструктури масштабування технологій (Pilot Plants, FOAK) і неінтегрованість інноваційної та промислової стратегій. Обґрунтовано комплекс заходів державної політики за трьома напрямами – прийняти (нормативно-правові акти), створити (інституції) та розробити (стратегії), реалізація яких дозволить сформувати єдину національну систему інноваційного розвитку України, наближену до європейської моделі. Результати дослідження можуть бути використані органами державної влади під час розроблення законодавчих і стратегічних документів у сфері інноваційної політики.