Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/21766
Название: Прозорість та інформаційна відкритість як фактор забезпечення якості вищої освіти
Другие названия: Прозрачность и информационная открытость как фактор обеспечения качества высшего образования
Transparency and informational openness as a factor for ensuring the quality of higher education
Авторы: Ревенко О. В.
Ревенко Т. В.
Ревенко Е. В.
Revenko O. V.
Revenko T. V.
Ключевые слова: прозорість закладів вищої освіти
інформаційна відкритість
якість вищої освіти
партнерські відносини
відкрите суспільство
прозрачность высших учебных заведений
информационная открытость
качество высшего образования
партнерские отношения
открытое общество
прозорість закладів вищої освіти
інформаційна відкритість
якість вищої освіти
партнерські відносини
відкрите суспільство
transparency of institutions of higher education
information openness
quality of higher education
partnership relations
correlation
correlation analysis
Дата публикации: 2019
Библиографическое описание: Ревенко О. В. Прозорість та інформаційна відкритість як фактор забезпечення якості вищої освіти / О. В. Ревенко, Т. В. Ревенко // Публічне управління ХХІ століття: синтез науки та практики: зб.тез ХІХ міжнар. наук. конгресу, 19 квіт. 2019 р. – Х: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2019. – С. 272-276.
Краткий осмотр (реферат): Мета – формування поняття прозорості та інформаційної відкритості у діяльності закладів вищої освіти, обґрунтування основних проблем їх забезпечення. Методика дослідження. У процесі дослідження застосовувалися як загальнонаукові, так і специфічні методи пізнання: метод наукового узагальнення (для визначення змістовних ознак прозорості та вимог щодо відкритості), систематизації (у зведенні проблемних сфер організаційного забезпечення прозорості та інформаційної відкритості); формалізації (для дослідження переліку законодавчих вимог щодо прозорості та інформаційної відкритості у діяльності закладів вищої освіти). Результат. Визначено поняття прозорості та інформаційної відкритості закладів вищої освіти. Наукова новизна. Набуло подальшого розвитку визначення змістовних ознак прозорості закладів вищої освіти, що дозволяє обґрунтувати особливості її формування в сучасних умовах, а також доводить її спрямованість на забезпечення якості вищої освіти. Практична значущість. Використання у практиці запропонованих рекомендацій дозволить поліпшити якість організаційного забезпечення діяльності закладів вищої освіти в напрямку партнерської взаємодії з зовнішнім середовищем. Цель - формирование понятия прозрачности и информационной открытости в деятельности высших учебных заведений, обоснование основных проблем их обеспечения. Методика исследования. В процессе исследования применялись как общенаучные, так и специальные методы познания: метод научного обобщения (для определения содержательных признаков прозрачности и требований по открытости), систематизации (в определении проблемных сфер организационного обеспечения прозрачности и информационной открытости) формализации (для исследования перечня законодательных требований к прозрачности и информационной открытости в деятельности высших учебных заведений). Результат. Определено понятие прозрачности и информационной открытости высших учебных заведений. Научная новизна. Получило дальнейшее развитие определение содержательных признаков прозрачности заведений высшего образования, что позволяет обосновать особенности ее формирования в современных условиях, а также доводит ее направленность на обеспечение качества высшего образования. Практическая значимость. Использование в практике предложенных рекомендаций позволит улучшить качество организационного обеспечения деятельности высших учебных заведений в направлении партнерского взаимодействия с внешней средой. Мета – формування поняття прозорості та інформаційної відкритості у діяльності закладів вищої освіти, обґрунтування основних проблем їх забезпечення. Методика дослідження. У процесі дослідження застосовувалися як загальнонаукові, так і специфічні методи пізнання: метод наукового узагальнення (для визначення змістовних ознак прозорості та вимог щодо відкритості), систематизації (у зведенні проблемних сфер організаційного забезпечення прозорості та інформаційної відкритості); формалізації (для дослідження переліку законодавчих вимог щодо прозорості та інформаційної відкритості у діяльності закладів вищої освіти). Результат. Визначено поняття прозорості та інформаційної відкритості закладів вищої освіти. Наукова новизна. Набуло подальшого розвитку визначення змістовних ознак прозорості закладів вищої освіти, що дозволяє обґрунтувати особливості її формування в сучасних умовах, а також доводить її спрямованість на забезпечення якості вищої освіти. Практична значущість. Використання у практиці запропонованих рекомендацій дозволить поліпшити якість організаційного забезпечення діяльності закладів вищої освіти в напрямку партнерської взаємодії з зовнішнім середовищем. Purpose – formation of the concept of transparency and informational openness in the activity of institutions of higher education, substantiation of the main problems of their provision. Methodology of research. In the course of the research, both general scientific and specific methods of cognition were used: the method of scientific generalization (to determine meaningful transparency and transparency requirements), systematization (in bringing about the problem areas of organizational transparency and information openness); formalization (to study the list of legislative requirements on transparency and informational openness in the activities of higher education institutions). Results. The concept of transparency and informational openness of institutions of higher education is defined Originality. Further development of definition of meaningful signs of transparency of institutions of higher education has been further developed, which allows to substantiate the peculiarities of its formation in modern conditions, and also proves its orientation towards ensuring the quality of higher education. Practical implications. The practical application of the proposed recommendations will improve the quality of the organizational support of higher education institutions in the direction of partner interaction with the external environment.
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): http://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/21766
Располагается в коллекциях:Статті (МСіФП)



Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.