Стилістичні студії мовознавців харківської філологічної школи 20 – 30 рр. ХХ ст.

Abstract

У статті актуалізовано поняття історичної пам’яті щодо замовчуваного тривалий час періоду українського мовознавства – 20–30 рр. ХХ ст. Схарактеризовано аспекти наукової діяльності мовознавців Харківської філологічної школи (О. Ветухова, М. Йогансена, О. Курило, М. Наконечного, К. Німчинова, В. Сімовича, О. Синявського, С. Смеречинського, М. Сулими, Б. Ткаченка, О. Фінкеля), які перебували у творчій взаємодії зі слов’янським і європейським науковими колами; відзначено вплив ідей Празького лінгвістичного гуртка, зокрема його структурно-семантичної парадигми, на напрями наукових досліджень українських мовознавців упродовж зазначеного періоду. Увагу зосереджено на головних здобутках українського мовознавства у галузі стилістики. Проаналізовано працю О. Курило «Уваги до сучасної української літературної мови» (1920) з огляду на термінологічний апарат стилістики та з урахуванням теоретико-методологічних засад українського і слов’янського мовознавства загалом; розглянуто стилістичні порадники М. Гладкого, у яких висвітлено культуромовні аспекти публіцистики та словесності, особливості слововживання в мові преси та красного письменства; досліджено працю «Українська фраза. Коротенькі начерки» (1928) М. Сулими, присвячену питанням стилістичної морфології та стилістичного синтаксису; окреслено термінологію стилістики, використовувану в праці С. Смеречинського «Нариси з української синтакси (у зв’язку з фразеологією та стилістикою)» (1932); схарактеризовано наукові розвідки М. Йогансена «Елементарні закони версифікації (віршування)» (1922) та «Як будується оповідання. Аналіз прозових зразків» (1927) та О. Фінкеля: «Короткий вступ до теоретичної стилістики» (1927), Л. Булаховського «Основи мовознавства» (1931–1932 рр.). Відзначено курс лекцій Б. Ткаченка «Нарис української стилістики» (Харків, 1929–1930?), створений під впливом «Французької стилістики» Ш. Баллі, у якому вперше в українському мовознавстві обґрунтовано необхідність вивчення стилістики як окремої навчальної дисципліни, сформульовано її мету й завдання, окреслено понятійний апарат; досліджено сутність і природу взаємозв’язків літературної мови з мовою індивідуальною та народно-розмовною.