Визначення умов формування інноваційного потенціалу адміністративних територій в Україні

Abstract

Актуальність статті полягає у відповідності до класифікації адміністративних територій, яка прийнята у ЄС, в Україні офіційно нараховується 27 адміністративно-територіальних одиниць що за масштабами відповідають другому рівню, а саме, NUTS-2. Однак, починаючи з 2014 року ця кількість фактично скоротилася до 25 одиниць. Адміністративно-територіальні одиниці рівня NUTS-2, або регіони, в Україні представлені адміністративними областями та містом Київ. Всі вони суттєво різняться за показниками соціально-економічного розвитку. Не є виключенням й показники, які характеризують рівень інноваційної активності в кожному з регіонів. І це не зважаючи на єдність нормативної бази у державі та обов’язковість дотримання положень законодавства. Зокрема, положення Закону України «Про інноваційну діяльність» наголошують, що головною метою державної інноваційної політики є створення соціальноекономічних, організаційних і правових умов для ефективного відтворення, розвитку й використання науковотехнічного потенціалу країни, забезпечення впровадження сучасних екологічно чистих, безпечних, енерго - та ресурсозберігаючих технологій, виробництва та реалізації нових видів продукції, яка є конкурентоздатною на світових ринках. Можливою причиною такого становища можуть бути відмінності в умовах формування інноваційного потенціалу адміністративних територій, зокрема, нерівномірне розміщення навчальних закладів, наукових установ та, як наслідок, наукових кадрів в межах кожного з регіонів. Такий стан утворює умови для виникнення значних дисбалансів, як в межах, так і поза межами адміністративних територій за показниками інноваційної діяльності, а так соціально-економічного стану регіонів у цілому. Мета та завдання. Метою статті є визначення умов формування інноваційного потенціалу адміністративних територій в Україні Результати. З метою підтвердження, або спростування припущення про те, що можливою причиною нерівномірного розвитку інноваційної діяльності в регіонах України може бути нерівномірне розміщення по їх території навчальних та наукових установ, які є основою формування інноваційного потенціалу адміністративної території, в роботі використано інструментарій статистичного аналізу. Отримані результати є удосконаленням методичного забезпечення процесу формування інноваційного потенціалу адміністративних територій в Україні. Висновки. Отримано підтвердження того, що причиною нерівномірного розвитку інноваційної діяльності в регіонах України, перш за все, є нерівномірне розміщення по території навчальних закладів та наукових установ. Саме нерівномірний розподіл висококваліфікованих науковців та зосередження їх у столичному регіоні призводе до значних відмінностей в обсягах інноваційної продукції у відношенні до населення по регіонах країни. Формування інноваційного потенціалу має стати стратегічним завданням плану реалізації стратегії соціально-економічного розвитку кожної адміністративної території України. Вирішення такого завдання неможливо без чітких параметрів оцінки поточного стану інноваційної діяльності за критеріями обсягів виробництва інноваційних товарів, робіт та послуг, обсягів фінансування наукових досліджень та проектних робіт та кількісних характеристик наукової еліти регіону.