COVID-19 як глобальна криза в умовах нової соціоекономічної реальності

Abstract

Пандемія COVID-19 стала викликом для світової спільноти та призвела до різкого спаду в економіках багатьох країн світу. У січні 2020 р. МВФ заявив, що світ чекає нова Велика депресія, оскільки спостерігається тренд, подібний до ситуації 1920-х років. Так, за прогнозами, темпи економічного зростання в Східній Азії та Тихоокеанському регіоні до кінця 2020 р. знизяться до 0,5% і сягнуть найнижчого рівня з 1967 р., що стане відображенням потрясінь, пов’язаних з пандемією. У Китаї вкрай обмежувальні заходи при-звели до майже повної зупинки ділової активності в деяких секторах і регіонах. Очікується, що зростання економіки Китаю за результатами 2020 р. сповіль-ниться до 1%. Економічна активність у решті країн Східної Азії та Тихоокеан-ського регіону, за про-гнозами, скоротиться на 1,2% у 2020 р. та відновиться до 5,4% у 2021 р. Економічні наслідки пандемії COVID-19 згубно позначилися і на країнах Європи та Центральної Азії, де прогнозується за результатами 2020 р. загальний спад на 4,7%. На Близькому Сході та в Північній Африці прогно-зується спад економічної активності на 4,2% через розвиток пандемії та обвал ринку нафти. У Південній Азії, у результаті заходів щодо пом’якшення наслідків пандемії та обвалу світового попиту, різко впали обсяги промисло-вості, сфери послуг і торговельної діяльності. Наслідки пандемії та різке падіння світових цін на сировину було нищівним ударом для країн Латинської Америки та Карибського басейну. Різке уповільнення економіки США та Китаю порушило ланцюги поставок до Мексики і Бразилії та спричинило різке падіння експорту з Чилі та Перу. Спад туризмy також мав негативні наслідки. Такі ста-тистичні дані підтверджують думку багатьох провідних науковців світу щодо того, що результатом пандемії COVID-19 стане зниження рівня гіперглобалізації світової економіки. Окрім того, ймовірним також стане відхід від глобалізації, орієнтованої на США, і перехід до глобалізації, орієнтованої на Китай.