Please use this identifier to cite or link to this item: http://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/26447
Title: Кластеризація постсоціалістичних країн Центральної та Східної Європи за ступенем економічної нерівності
Authors: Черкашина Т. С.
Keywords: економічна нерівність
індекс Джині
квинтильна група
кластерний аналіз
кластер
метод k-середніх
прогресивне оподаткування
“нульове” оподаткування
постсоціалістична економіка
Issue Date: 2021
Citation: Черкашина Т. С. Кластеризація постсоціалістичних країн Центральної та Східної Європи за ступенем економічної нерівності / Т. С. Черкашина // Галицький економічний вісник. – 2021. – № 5(72). – С. 41-52.
Abstract: Проведено поділ (кластеризацію) постсоціалістичних країн Центральної та Східної Європи на групи (кластери) залежно від ступеня економічної нерівності за такими показниками: індекс Джині, питома вага у національному доході другої квинтильної групи, питома вага у національному доході третьої квинтильної групи, питома вага у національному доході четвертої квинтильної групи, питома вага у національному доході 10% найбідніших, питома вага у національному доході 20% найбагатших. У якості інструмента аналізу обрано кластерний аналіз (метод k-середніх) у програмному середовищі Statistica та отримано п’ять кластерів. Перший кластер, до якого увійшли 8 країн (Албанія, Угорщина, Польща, Боснія та Герцеговина, Чехія, Хорватія, Росія, Словаччина), характеризується досить низьким ступенем економічної нерівності завдяки припливу іноземних інвестицій та транснаціоналізації бізнесу, що сприяло пдвищенню доходів основних груп населення цих країн. Другий кластер, до якого увійшли 4 країни (Білорусь, Словенія, Україна, Молдова), характеризується порівняно невисоким ступенем нерівності населення в доходах, але досить високим ступенем нерівності у володінні власністю через спадковість накопиченого багатства та зосередження фізичного і фінансового капіталу так званими “олігархічними кланами”. Третій кластер, до якого увійшли 5 країн (Болгарія, Чорногорія, Македонія, Румунія, Сербія), характеризується середнім ступенем економічної нерівності. Четвертий та п’ятий кластери, до яких увійшли так звані “прибалтійські тигри” (Латвія, Литва, Естонія), характеризується дуже високим ступенем економічної нерівності внаслідок появи “надприбутків” у власників фінансових активів. Запропоновано заходи щодо зменшення нерівності населення у досліджуваних країнах: для країн першого кластеру запропоновано прискорити деконцентрацію володіння капіталом шляхом “розпорошення” (викупу) акцій приватизованих підприємств усіма категоріями на пільгових умовах (так звані “програми ESOP”); для країн другого кластеру запропоновано впровадити прогресивну шкалу оподаткування, при якій податкова ставка для різних груп населення буде варіюватися залежно від отриманого доходу, а громадяни з найнижчими доходами (на рівні прожиткового мінімуму або мінімальної заробітної плати) не сплачуватимуть індивідуальних податків взагалі; для країн третього кластеру запропоновано активізувати боротьбу з “тіньовою” економікою та неформальною зайнятістю; країн четвертого та п’ятого кластеру запропоновано зменшити податкове навантаження на приватних підприємців та у такий спосіб стимулювати самозайнятість.
URI: http://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/26447
Appears in Collections:Статті (ДУПАЕП)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Стаття_Черкашина_Т.С._.pdf802,04 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.