Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/26898
Назва: Трансбіополітичний тренд пандемії COVID-19 : від політичної глобалізації до політики глобальної еволюції
Автори: Кузь О. М.
Чешко В. Ф.
Теми: пандемія COVID-19
біополітика
біовлада
міжнародні відносини
світова політика
надзвичайний стан
природа людини
політична і еволюційна антропологія
Дата публікації: 2021
Бібліографічний опис: Кузь О. М. Трансбіополітичний тренд пандемії COVID-19 : від політичної глобалізації до політики глобальної еволюції / О. М. Чешко, В. Ф. Чешко // Політикус. – 2021. – № 3. – С. 122-130.
Короткий огляд (реферат): Як результат пандемії COVID-19 спостерігається зростання нестійкості структури екосоціальних систем. Технологічні інновації призвели до різкого погіршення нормальної соціальної екодинаміки. Метою даного дослідження є концептуальне моделювання проліферації біополітики з соціальної сфери до області міжнародних відносин з подальшим перетворенням на системний фактор глобального еволюційного процесу. Основою моделі є запропонована нами раніше концепція трьохмодульної стабільної еволюційної стратегії техногенної цивілізації. По відношенню до потрійної спіралі антропо-соціо-техногенезу, тобто історичного розвитку культурно-екологічної ніші Homo sapiens, що конструюється ним самим, це означає наступне. Періоди стабільного поступального зростання еволюційного і цивілізаційного успіху змінюються періодами кризи різного масштабу, аж до цивілізаційної або навіть біолого-еволюційної сингулярності. У період кризи значення політичного чинника різко зростає, і за останні 50 років це, перш за все, відноситься до сфери біополітики. Регіональна диференціація реконструкції біополітичної сфери у ході боротьби з пандемією неминуче ускладнить міжнародні відносини не тільки між регіонами, які відносяться до різних культурно-цивілізаційних типів. Ймовірно, меншою мірою, такі ж проблеми торкнуться узгодження розбіжностей, викликаних геополітичними, міжнаціональними, релігійними і навіть економічними (конкуренція) причинами. Перша фаза адаптивної цивілізаційної відповіді полягає у зменшенні ступеня зв'язності між окремими соціокультурними елементами сучасної цивілізації, тобто у гальмуванні процесу глобалізації та посиленні міжрегіональних конфліктів різного ґатунку. Зокрема, найбільш гострими будуть подібні протиріччя на пострадянському геополітичному просторі, де на конфлікти перехідного періоду накладаються умови цивілізаційного розлому. В силу специфіки сучасних високих технологій процес перейде до фази реконструкції глобальних соціо-техно-екологічних систем, що саморозвиваються та включають до свого складу людину. Й очевидним висновком буде перехід розвитку самої біополітичної проблематики на новий, вже не міжнародний, а глобально-еволюційний рівень. Трансбіополітика у нашому розумінні є політичною проблематикою, пов'язаною з раціоналізацією глобального еволюційного процесу. Останній стане несучим елементом глобального процесу еволюції ноосфери з подальшим ускладненням і збільшенням когезії між окремими соціокультурними типами, що входять до системи сучасної глобальної цивілізації.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/26898
Розташовується у зібраннях:Статті (МВПНіПФ)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Куз_,_Чешко_1_стат_я.pdf223,87 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.