Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/27106
Название: Французькі запозичення в турецькій мові
Авторы: Кобринець О. С.
Савицька Л. В.
Безугла І. В.
Ключевые слова: інтактні та адаптовані запозичення
французька мова
турецька мова
графічна адаптація
семантична адаптація
фонетична адаптація
Дата публикации: 2021
Библиографическое описание: Кобринець О. С. Французькі запозичення в турецькій мові / О. С. Кобринець, Л. В. Савицька, І. В. Безугла // Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. – Запоріжжя : «Гельветика», 2021. – № 1. – С. 96-103.
Краткий осмотр (реферат): У статті мова йде про один із суттєвих ресурсів збагачення та розвитку будь-якої мови – запозичення з інших мов, розглядаються і аналізуються запозичення з французької у турецькій мові, наводяться численні приклади та аналізуються процеси адаптації французьких запозичень у турецькій мові. У всі часи люди спілкувалися і взаємодіяли між собою, відбувався обмін та взаємне збагачення досвідом, культурою, традиціями, у тому числі елементами мови. Існування запозичень пояснюється багатьма факторами, але найважливіші – це зв'язок історії мови з історією народу і країни взагалі, а також технічний прогрес. Виникнення перших французьких запозичень у турецькій мові спостерігається у ХVІ столітті, а наприкінці ХІХ – початку ХХ століття у період активної індустріалізації країни і модернізації суспільства це явище набуває інтенсивності. Більшість запозичень з французької знаходимо у галузях науки, техніки, транспорту, професій, кулінарії, одягу, індустрії краси та серед абстрактних понять. Адаптація запозичених слів відбувається декількома способами: фонетичним, графічним, морфологічним або лексико-семантичним. Отуречення французьких лексем проходило, головним чином, шляхом графічної адаптації. Фонетична та семантична адаптація були незначними. Як ми переконалися на прикладах, турецька мова запозичувала французькі слова, трансформуючи їх відповідно до правил турецької орфографії, надаючи граматичну тюркомовну інтерпретацію із максимальним збереженням французької вимови. Іноді заради фонетичної гармонії спостерігаються явища соноризації або оглушення приголосних, додавання голосного або приголосного звуку тощо. Семантична адаптація теж відбулася доволі вдало, тому що лише деякі лексеми, за рідким винятком, змінили своє значення у процесі переходу до турецької мови. Багато французьких запозичень мають синоніми у турецькій і гармонічно співіснують у сучасній мові.
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): http://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/27106
Располагается в коллекциях:Статті ( ІММК)

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
6 Стаття_Кобринець, Савицька, Безугла_compressed.pdf233,55 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.