Особливості втрати інтенсивності державного економічного регулювання в кризовому періоді

Abstract

Розглянуто необхідність врахування неявних ефектів впливу на інтенсивність державного регулювання економіки в ситуації з дуже рідкісною сумарною дією шоків попиту та пропозиції, що викликані довготривалою пандемічною кризою. Показано, що при втіленні заходів економічної політики для регулювання кризової економіки виникає ефект відставання. Представлено, що для нівелювання внутрішнього запізнення слід використовувати інструменти монетарної політики, а для згладжування зовнішнього запізнення діють інструменти фіскальної політики. Проаналізовано дію автоматичних стабілізаторів та показано їх високу ефективність в час довготривалої кризової ситуації в країні. Проаналізовано практики розвинутих країн стосовно використання мультиплікаторів. Визначено деякі види фіскальної експансії з практики розвинутих країн, що доказують корисність багатьох різних категорій, якими можна маніпулювати для стабілізаційних цілей. Наведено схему-модель з демонстрацією ефектів, що не беруться до уваги у вітчизняній економіці при регулюванні циклічного розвитку.