Особливості функціонування ринку праці України у кризовий та посткризовий період: національний та регіональний аспекти

Abstract

Стаття присвячена вивченню стану і ключових тенденцій функціонування ринку праці України у кризовий та посткризовий період (2014-2022 рр.). Встановлено, що негативний вплив на розвиток сучасного ринку праці України чинять такі фактори: поступове зменшення чисельності економічно активно населення як унаслідок прискорення темпів “старіння’’ нації, так і в результаті активізації еміграційних процесів; тривалий локдаун (з 12.03.2020 р. по 31.05.2020 р., з 08.01.2021 р. по 25.01.2021 р.) та інші обмеження, обумовлені поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 (з червня 2020 р. по квітень 2021 р.); дія надзвичайного та воєнного стану (з 24.02.2022 р. по теперішній час); падіння обсягів промислового виробництва та відповідне зменшення попиту на фахівців економічних і технічних спеціальностей; недосконала територіальна структура національної економіки України, яка обумовлює серйозні диспропорції в рівні зайнятості в різних регіонах країни; недосконалість українського законодавства з проблем зайнятості та безробіття, що не відповідає сучасним політичним, економічним, соціальним та військовим викликам часу; неефективна податкова система, яка не стимулює самозайнятість населення та забезпечення робочими місцями молодь. Виявлено, що особливостями функціонування ринку праці України у кризовий та посткризовий період (2014-2022 рр.) є зростання рівня безробіття, особливо молодіжного безробіття; посилення процесів трудової міграції та бізнес-міграції до країн ЄС, насамперед Польщі, Німеччини, Італії та Чехії; стрімкий розвиток гнучких видів дистанційної зайнятості (аутсорсингу, аутстаффінгу, лізингу, фрилансу та ін.). Також досліджено регіональні особливості функціонування ринку праці України та з’ясовано, що найнижчий рівень фактичного безробіття характерний для Харківської, Київської, Львівської та Одеської областей, а найвищий рівень безробіття – для Волинської, Донецької, Кіровоградської та Луганської областей, що, ймовірніше за все, пов’язано з тим, що молоді люди, здебільшого, їдуть навчатися або шукати роботу до більш розвинених областей, або за кордон. З метою подолання негативних явищ на сучасному ринку праці України автором запропоновано такі заходи: збільшення обсягів державного замовлення для навчання студентів за пріоритетними спеціальностями; збільшення державних витрат на освіту, у тому числі перекваліфікацію управлінських та технічних кадрів; удосконалення національної податкової системи, яка б стимулювала самозайнятість населення та забезпечення робочими місцями, у першу чергу, молодих людей у віці від 25 до 35 років; збільшення кількості та підвищення якості об’єктів соціальної інфраструктури.