Національний стратегічний розвиток держави: поняття і сутність

Abstract

Стратегічне планування соціально-економічного розвитку держави в Україні перебуває на етапі становлення. Після набуття незалежності Україна відмовилась від державного довгострокового планування. Управління розвитком держави відбувалося у тактичному та оперативному режимах. Були спроби розробити програми розвитку на більш тривалий термін, проте, вони так і залишились у більшості нереалізованими. Тому набирає ваги проблема забезпечення національного стратегічного розвитку України, адже це дозволило б країні вийти з кризи та посилить конкурентоздатність власної економіки на світовому ринку. Для її досягнення було проведено дослідження еволюції поняття «стратегія» та сучасних класифікацій наукових підходів до його визначення, розкрито сутність поняття «розвиток» і встановлено зміст поняття «національна стратегія», що полягає у посиленні позиції держави на світовій арені, якщо відбувається протилежне – таку стратегію треба вважати антинаціональною. Розроблено авторську класифікацію видів національного стратегічного розвитку держави. Розкрито сутність національного стратегічного розвитку держави за допомогою такої категорії як її потенціал. Розглянуто систему потенціалів економічної системи та доведено, що ядром національного стратегічного розвитку в умовах постіндустріального суспільства є науково-технічний потенціал країни. Стратегічний розвиток, який полягає у побудові економіки держави на міцному науково-технічного потенціалі, коли, наука переходить зі сфери неприбуткового сектору, або як це позиціонується в стратегії держави 2015 року – у якості «гордості» України, у розряд важливої продуктивної сили економіки, досягнення якої, інтегровані у виробництво, здатний забезпечити високий рівень продуктивності праці, і відповідно високий рівень життя населення, значні ВВП, ВВП на душу населення і коефіцієнти рівня життя, якості життя тощо.