Теоретико-методологічне підґрунтя феномену економіки вражень

Abstract

В статті досліджено походження теорії економіки вражень, визначено дотичні економічні теорії, які є її попереднім підґрунтям розвитку. Визначено, що зарубіжні вчені більше уваги приділяють дослідженню й розвитку економіки вражень, в той час як вітчизняні науковці нещодавно розпочали поширювати положення економіки вражень, вважаючи, що вони призначені для формування ставлення до суб’єкта господарювання, який виробляє продукцію та надає послуги. Таке ставлення, на думку більшості дослідників, можна розглядати як інноваційний інструмент конкурентної боротьби між виробниками. Тому метою статті є викладення результатів теоретико-методологічних положень економіки вражень як певного достатньо прогресивного нового феномену (явища, процесу, моделі) в галузі економічних відносин. У статті представлено логічну послідовність та взаємозв’язок теоретико-методологічного підґрунтя формування сутності та змісту поняття економіки вражень, що дозволило дійти висновку, що вона є складним феноменом, який розвивається не тільки на основі економічних здобутків, а й управлінських, маркетингових, соціальних, психологічних аспектів, що доцільно враховувати в процесі її використання і розвитку. Визначено, що враження споживачів і партнерів формуються на основі довіри до певних суб’єктів господарювання, на репутаційних сигналах (репутації платформи продавця / виробника) та довірчих переконаннях, що у сукупності суттєво підвищують вартість продукції та послуг і сприяють розвитку індустрії вражень. Основними висновками статті є те, що розвиток економіки й еволюційні зміни моделей споживчої поведінки сприяли поступовій розбудові економіки вражень й посиленню її впливу на підвищення ефективності життєдіяльності підприємств. Зазначено, що сутність поняття «економіка вражень» має відображати складну систему взаємовпливу техніко-технологічних, фінансово-економічних, соціальних, психологічних, етичних зв’язків між виробниками та споживачами товарів і послуг на постіндустріальний стадії суспільного розвитку. Завдяки об’єднанню індустрій вражень виникає синергетичний ефект, що сприяє формуванню різних видів задоволень, відчуттів, емоцій, накопиченню індивідуального споживчого досвіду, за отримання яких споживачі згодні платити підвищену ціну. Структуровано об’єкт дослідження економіки вражень, що складається з процесів удосконалення: ведення бізнесу в контексті нової парадигми, інноваційного розвитку індустрії вражень, особистого досвіду споживачів і партнерів, формування і поширення у суспільстві комплексної інформаційно-соціальної пам’яті на основі атрактивності, брендів і репутації суб’єктів господарювання.