Визначення атрактивності підприємств для формування раціональних вражень стейкхолдерів в умовах економіки вражень

Abstract

Актуальність статті підтверджується необхідністю уточнення теоретико-методичного забезпечення визначення атрактивності промислових підприємств за результатами використання економічних ресурсів в умовах розвитку економіки вражень. На основі аналізу літературних джерел наведено аргументи про те, що економіка вражень є однією з провідних моделей економічних відносин в умовах сьогодення. Атрактивність у сучасному її широкому розумінні дозволить сформувати стійкі раціональні враження про результати діяльності та можливості підприємств, що буде приваблювати стейкхолдерів та формувати додану вартість і прибуток більш швидкими темпами, ніж із застосуванням інших моделей економічних відносин. Метою статті є удосконалення та подальший розвиток методичного підходу до визначення атрактивності підприємств для формування раціональних вражень стейкхолдерів про результати діяльності та можливості підприємств в умовах економіки вражень. Результатами дослідження є: запропонована й апробована система часткових показників визначення атрактивності промислових підприємств, що складається з обґрунтованих із застосуванням багатовимірного факторного аналізу релевантних показників використання економічних ресурсів та результатів інноваційно-інвестиційної діяльності, які об’єднані методом адитивної згортки в інтегральний показник за роками, що відповідають періоду дослідження з 2020 р. по 2023 р.; розмежування значень інтегрального показника атрактивності за якісними рівнями у відповідності з уточненою для умов господарювання України шкалою Харінгтона; виявлення з використанням методу нейронних мереж функціонального взаємозв’язку між значеннями часткових та інтегрального показника та обґрунтування з його використанням чутливості до управлінських впливів часткових показників атрактивності; розроблення методичного підходу з визначення атрактивності підприємств; обґрунтування практичних рекомендацій з формування раціональних вражень стейкхолдерів для забезпечення атрактивності підприємств. Висновки: представлені результати є основними етапами розробленого методичного підходу з визначення атрактивності промислових підприємств за результатами використання економічних ресурсів та інноваційно-інвестиційної діяльності для формування раціональних вражень у стейкхолдерів про ведення бізнесу підприємствами в умовах економіки вражень. Розроблений методичний підхід є внеском в теоретичне підґрунтя теорії економіки підприємств та теорії менеджменту щодо управління підприємствами в умовах складних економічних відносин сьогодення, його апробація підтверджує практичну доцільність використання розробленого методичного підходу для формування інформаційно-комунікаційних взаємозв’язків підприємств із стейкхолдерами на основі формування політики просування підприємств та їх продукції на ринку у відповідності з інформацією про кількісні значення показників атрактивності.