Комунікаційні стратегії в державному управлінні: стан реалізації та проблеми

Abstract

У статті визначено сучасний стан здійснення комунікаційних стратегій органами публічного управління в Україні та виокремлено системні проблеми. Надано аналіз позитивним сторонам і недолікам у розробленні та здійсненні комунікаційних стратегій у сфері публічного управління, а також визначено вимоги та фактори, які більш суттєво впливають на зміст комунікаційних процесів у публічному управлінні. На сприятливе сприйняття публічної сфери вплинув не лише інформаційний простір, сформований українськими ЗМІ та офіційними особами, а й інформаційні меседжі російської пропаганди. Подано пропозиції щодо вдосконалення комунікаційної стратегії в публічній сфері. Встановлено, що під час розроблення комунікаційних стратегій органи державної влади повинні забезпечувати зменшення невизначеності та ризику невдач, ухвалюючи стратегічні управлінські рішення. Означено, що суть взаємодії органів публічної влади з цільовими аудиторіями полягає у забезпеченні дієвої державної політики та адаптації державних реформ до можливих майбутніх змін у зовнішньому середовищі. Досягнення цих завдань можливе шляхом: підвищення довіри громадян до державних інституцій і покращення їх іміджу; підвищення обізнаності громадян щодо процесів, які відбуваються в державних інституціях; забезпечення активної участі громадян у процесах ухвалення управлінських рішень і налагодження зворотного зв’язку; налагодження співпраці з національними та міжнародними засобами масової інформації неможливе без удосконалення публічного сектору, посилення присутності публічних інституцій на міжнародному рівні, оптимізації внутрішньої комунікації та обміну інформацією в публічних інституціях. Досліджено розвиток зв’язків з громадськістю як нового соціального інституту для українського суспільства, органів публічної влади та місцевого самоврядування, тобто створення умов для забезпечення комунікації з громадою та суттєвої участі громади у вирішенні місцевих проблем, визначення понятійного апарату, принципів і правил інституційного аналізу, а також виявлення правил, які використовують органи місцевого самоврядування.