Парадигма управління потенціалом соціально-виробничих систем

Abstract

Розглянуто сучасний етап становлення теорії стратегічного управління, що характеризується як період певних змін в "існуючому загальному способі мислення". Досліджено парадигмальні зміни, що визначені змінами умов конкуренції й задоволенням вимог відповідного часового періоду, безперервним пошуком підприємствами джерела конкурентних переваг з метою досягнення й утримання першості на ринку. Відображено стан сучасної парадигми управління потенціалом соціально-виробничої системи, для чого подано парадигмальну конструкцію (зріз), що включає такі компоненти: умови конкурентного середовища; спосіб дій (стратегія) пошуку та використання можливостей; ідентифікацію ключових елементів потенціалу; результати – досягнення цілей через формування та розвиток компетенцій.