Теоретико-методологічні аспекти оцінювання людського капіталу

Abstract

В умовах воєнного стану, нових викликів і загроз, саме людський капітал країни визначає можливість її існування на глобальній карті як незалежної та конкурентоспроможної держави. Необхідність попередження та запобігання їх негативного впливу актуалізують питання щодо оцінювання людського капіталу. Тому надзвичайно цінним і своєчасним є формування і розвиток теоретичних аспектів і практичних рекомендації щодо оцінювання людського капіталу. Актуальність дослідження зумовила формування мети. Метою статті є узагальнення теоретичних положень і розроблення практичних рекомендацій щодо оцінювання людського капіталу. У статті систематизовано і проведено критичний аналіз зарубіжних і українських методичних підходів до вимірювання людського капіталу. Виявлено, що деякі науковці по-різному визначають структурні рівні людського капіталу у процесі його вимірювання, тому застосовано морфологічний аналіз з метою чіткого визначення ознак різної класифікації. За результатами морфологічного аналізу обґрунтовано доцільність оцінювання людського капіталу на п’ятьох рівнях: людський капітал можна виміряти на особистісному рівні – на рівні окремого індивіда, мікрорівні – рівні всієї компанії; оцінити на мезорівні – людський капітал великих корпорацій та регіонів; макрорівень – людський капітал на рівні національної економіки та мегарівень – людський капітал на світовому рівні. Автори дійшли висновку, що на різних рівнях економіки людський капітал оцінюють по-різному, але на сьогодні більшість підходів спрямована на розрахунок вартості життя, натомість питання щодо оцінювання людського капіталу за єдиною методикою, яка була б універсальною, залишається невирішеним. Тому розроблення ефективної системи оцінювання має передбачати визначення переліку критеріїв. Науковим здобутком авторів є узагальнений і систематизований перелік критеріїв, що впливають на вибір підходу до оцінювання людського капіталу (за макроекономічними п’ятьма рівнями).