Англізми в національних мовах: сучасні тенденції запозичування

Abstract

Пропонована стаття присвячена аналізові лексичних запозичень з англійської мови. З’ясовано основні причини запозичування англізмів та провідні тенденції їх поширення в українській мові. Численність англізмів як у спеціальному мовленні, так і загальновживаному словниковому складі національних мов засвідчує їх міцне утвердження. Глобалізаційні та глокалізаційні процеси на зламі XX–XXI ст. сприяли кількісному зростанню запозичень з англійської мови, оскільки цей період позначений подіями екстралінгвального характеру (міжнародні торгівля, культурні зв'язки, розвиток туризму, обмін науково-технічними, культурними, спортивними здобутками тощо), що збагатили лексикони національних мов і української зокрема. Наведені приклади яскраво ілюструють активне використання англізмів у різних сферах суспільного життя, зокрема особливу відкритість до запозичень на загальномовному рівні демонструють комунікативні ситуації в мережі Інтернет, спілкування в соціальних мережах та в групах геймерів. Виділено й проілюстровано різні типологічні групи англізмів, серед яких прямі запозичення, професіоналізми, варваризми, екзотизми й псевдоанглізми. Наголошено на традиційному поділі процесу засвоєння англізмів у лексичній системі української мови на етапи початковий, поглиблений і етап повного пристосування з відповідними ступінь адаптації (низький, середній та найвищий) на кожному рівні мови-реципієнта. Зауважено на необхідності урахування лексичного значення та стилістичного відтінку англізмів у процесі спілкування, особливо в молодіжному середовищі, з метою уникнення мовленнєвих помилок, а також невиправданого вживання англізмів, що може спричинити засмічення мови й позбавити її національної самобутності. Зроблено висновок про те, що запозичування англізмів і утворення на їх основі нових слів збагачує міжнаціональний лексичний фонд і розширює функціональні межі національних мов, а подальше вивчення цього процесу в розрізі глобалізації та глокалізації вимагає постійної уваги як мовознавців, так і фахівців інших наукових напрямів, і відкриває перспективи для подальших досліджень.