Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/24986
Назва: | Індекс глобальної конкурентоспроможності як показник опірності країн світу в умовах глобальної кризи |
Автори: | Чепелюк М. І. |
Теми: | глобальна криза криза COVID-19 конкурентоспроможність Industry 4.0 Індекс глобальної конкурентоспроможності пандемія |
Дата публікації: | 2020 |
Бібліографічний опис: | Чепелюк М. І. Індекс глобальної конкурентоспроможності як показник опірності країн світу в умовах глобальної кризи / М. І. Чепелюк. // Бізнес Ін-форм. - 2020. - №8. - C. 6–12. |
Короткий огляд (реферат): | COVID-19 створив серйозну загрозу людству та продемонстрував системність процесів господарської діяльності, створивши «ефект доміно». Спочатку з по-явою невідомої досі інфекцією зіткнулася лише одна країна – Китай. Однак в умовах тісного взаємозв’язку та взаємозалежності учасників міжнародних гос-подарських відносин COVID-19 поширився на інші країни світу, викликавши пандемію. Ці події свідчать про високий сту-пінь інтеграції господарських си-стем в умовах глобалізації, при якій проблеми однієї країни стають загальними та повинні вирішуватися спіль-ними зусиллями всієї світової спільноти. Події другого триместру 2020 р. демонструють системні наслідки COVID-19 – нега-тивні події в системі охорони здоров’я (пандемія, загострення вірусної загрози), каталізація економічної кризи, яку в міжнародних наукових дослідженнях по-значили як криза COVID-19. Це вказує на значні ризики погіршення показників економічного зростання та фінансової стабільності. Метою статті є фор-мування гіпотези, що якщо країна має вищий індекс глобальної конкурентоспроможності в рейтингу, вона повинна мати більшу стійкість сто-совно глобальної кризи, ніж менш конкурентоспроможні країни. Зараз занадто рано оцінювати економічні втрати від кризи COVID-19 з будь-якої точністю, але все ж можна зробити деякі попередні оцінки. Експерти Всесвітнього економічного форуму відзначають, що світова економіка по-гано підготовлена до можливого спаду ділової активності, оскільки минуле десятиліття було «втрачено» в плані прийняття заходів для підви-щення продуктивності. Середній показник ІГК4.0 за усіма дослідженими країнами становить 60,7 бала, що означає, що до ідеального стану бра-кує майже 40 балів. Розвивати країнам необхідно не тільки грошово-кредитну політику, а й інші види економічних стратегій, інвестиції, шукати стимули для пожвавлення зростання продуктивності та антикризові стратегії. Пошук балансу між технологічної інтеграцією й інвестиціями в людський капітал буде мати вирішальне значення для підвищення продуктивності. Недоліки консерватизму були помітні і до кризи COVID-19, але саме остання змусить управлінців перейти від ідеологічної підтримки Industry 4.0 до конкретного застосування її заходів на практиці. Головним завданням держав у період кризи є досягнення найкращого для суспільства балансу між технологічним і соціальним розвитком. За підсумками системного оновлення ті країни, яким вдасться домогтися найкращого балансу, стануть лідерами. На шляху до цієї мети значний вплив мають культура управління, довіра між суспільством і державою, включаючи готовність населення слідувати вказівкам останньої. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/24986 |
Розташовується у зібраннях: | Статті (МЕВ) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
business-inform-2020-8_0-pages-6_12.pdf | 280,34 kB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.