Правовий міф як елемент легітимації державної влади

Abstract

Незважаючи на тривалий історичний шлях розвитку політико-правової думки щодо поняття та сутності легітимації державної влади, ще й досі залишаються дискусійними проблеми співвідношення правових і моральних аспектів легітимації, особливостей легітимації державної влади з різними політичними режимами. У сучасному науковому дискурсі проблеми інституту легітимації державної влади обговорюється у багатьох контекстах, зокрема, у контексті реалізації принципу верховенства права, взаємодії держави та інститутів громадянського суспільства, вивчення рівня соціальної підтримки тих чи інших органів державної влади (або їх посадових осіб) тощо. Останніми роками дослідження феномену легітимації набуло нового імпульсу на тлі широкомасштабної дискусії щодо трансформації ролі держави у сучасному глобалізованому світі, що серед інших питань актуалізувало переосмислення самого процесу легітимації, а також особливостей легітимації влади наддержавних (регіональних чи глобальних) інституцій. Проаналізовано правові міфи, які використовуються у процесі легітимації державної влади за умов різних політичних режимів. З’ясовано, що правові міфи виступають необхідним елементом процесу легітимації, забезпечуючи обґрунтування тих чи інших цінностей (або антицінностей). Особливості застосування та поширення правових і політичних міфів у різних державах визначаються національним менталітетом, рівнем правової культури правителя (правителів) та суспільства, історичними традиціями, звичаями, конкретно-історичними умовами тощо. Спільною аксіологічною ознакою правових міфів демократичних держав, на нашу думку, є міфи про консенсус, соціальну злагоду, демократизм та незворотність прогресивних соціальних перетворень. Натомість, у процесі легітимації антидемократичних політичних режимів зазвичай використовуються правові (а за змістом – анти правові) міфи, які мають своєю ціннісною основою ідеологічні стереотипи ненависті, пошуку «ворогів народу», протиставлення «своїх» та «чужинців», відчуження людини від цілої низки суб’єктивних прав і свобод тощо.