Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/28564
Назва: Викладання іноземних мов у процесі міжкультурної комунікації за сучасних умов
Автори: Кобринець О. С.
Теми: міжкультурна комунікація
іноземні мови
вища освіта
Дата публікації: 2022
Бібліографічний опис: Кобринець О. С. Викладання іноземних мов у процесі міжкультурної комунікації за сучасних умов / О. С. Кобринець // Методика та специфіка викладання іноземних мов у закладах вищої освіти : тези доповідей міжвузівської науково-методичної заочної конференції, 29 листопада 2022 р. – Харків: Національна академія Національної гвардії України, 2022. – С. 6-9.
Короткий огляд (реферат): У своїй роботі ми намагалися підкреслити важливість вивчення питання міжкультурної комунікації у процесі навчання іноземним мовам за сучасних умов життя, до чого нас підштовхнув досвід раптового та вимушеного знаходження співвітчизників за кордоном, та хотіли звернути увагу на доцільність подібних досліджень. Навчання іноземним мовам – це процес, у якому є дві відповідальні сторони: викладач та студент. Їхнє свідоме ставлення до процесу навчання є запорукою ефективного результату. Звичайно, головуюча роль у цьому процесі належить саме викладачу, який повинен стати провідником у новий світ, нову культуру та навчити мові як реальному та повноцінному способу комунікації і навіть як професійному інструменту. Попит на вивчення іноземних мов значно підвищився за останні десятиріччя і викладачі іноземних мов усвідомили, що процес викладання іноземних мов потребує новітніх, більш ефективних для засвоєння методів навчання. Спеціалісти наголошують насамперед на комунікативному та дійовому методах, які зарекомендували себе як найбільш функціональні та практичні. Зважаючи на усе вище зазначене стає зрозумілим, що вивчити іноземну мову не є достатнім у сучасних реаліях. З одного боку, треба чітко розуміти, про що каже співбесідник, який зміст він вкладає у вербальне вираження своїх думок (завдяки опануванню граматики та лексичного запасу), а з іншого, треба розуміти і невербальне супроводження процесу комунікації: мову жестів і рухів, пози, міміку, усвідомлювати дистанційні норми між суб’єктами комунікації, правила етикету, культурні та релігійні (звичаї, ритуали) особливості поведінки носіїв цієї мови. Все це знаходиться у площині міжкультурної комунікації. Процес міжкультурної комунікації є специфічною формою діяльності, яка не обмежується лише знаннями з іноземних мов, а вимагає також знань з матеріальної і духовної культур інших народів, релігій, цінностей, етичних установок, світоглядних уявлень і т. ін., які в сукупності визначають модель поведінки партнерів у процесі комунікації. Розуміючи важливість усіх факторів міжкультурної комунікації, досвідчений викладач може не тільки навчити здобувача вищої освіти іноземній мові, але й допомогти йому інтегруватися в іншомовне середовище, подолати труднощі та культурні бар’єри на шляху інтеграції, зрозуміти особливості менталітету, культури, звичок носіїв цієї мови, тобто мінімізувати прояви так званого культурного шоку.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/28564
Розташовується у зібраннях:Статті ( ІМтаМК)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Кобринец__2022_Тези_ХНАНГУ.pdf696,35 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.