Стратегічні напрями підвищення ефективності використання сільськогосподарських земель в умовах повоєнного відновлення

Abstract

Стаття присвячена дослідженню стратегічних напрямів розвитку землекористування за умов сталості розвитку та ефективності в сільськогосподарських підприємствах з різною структурою виробництва. В якості методів дослідження використовувалися групування, кореляційний метод, перевірка надійності розбіжностей середніх методом t-Стьюдента. Оцінка структури сівозмін підприємств здійснювалась через розрахунок коефіцієнта спеціалізації по структурі посівних площ. Досліджувана сукупність дорівнювала 515 підприємствам Харківської області за даними 2020 року. Було встановлено, що при значенні коефіцієнту спеціалізації до 0,25 на 100 га сільськогосподарських угідь припадало 2482 тис. грн товарної продукції, а при його вилученні більше 0,85 – 2120 тис. грн. Відмічається також, що у підприємств, які мали більшу кількість культур у сівозміні, була більшою і середня площа сільськогосподарських угідь. За показником прибутку на одиницю земельної площі та рівня рентабельності найбільш ефективними виявились підприємства, у яких був середній та високий коефіцієнт спеціалізації.