Міграційні ризики та перспективи відновлення людського капіталу України

Abstract

Метою статті є дослідження масштабів і наслідків міграційних процесів, спричинених війною, та визначення можливостей відновлення й розвитку людського капіталу України у післявоєнний період. Дослідження спрямоване на оцінювання масштабів відтоку висококваліфікованих кадрів, окреслення ризиків для інноваційного потенціалу держави та формування пропозицій щодо відновлення людського капіталу у післявоєнний період. Методи дослідження включають аналіз статистичних даних міжнародних організацій (ІОМ, UNHCR, Євростат), синтез наукових підходів до вивчення інтеграційних та реінтеграційних процесів. Використано міждисциплінарний підхід, що поєднує економічну, соціологічну та демографічну перспективи. Отримані результати свідчать, що повномасштабна війна призвела до безпрецедентних втрат людського капіталу, близько третини населення України у 2022–2025 рр. опинилися в статусі внутрішньо або зовнішньо переміщених осіб. Аналіз інтеграції українських біженців на ринки праці країн перебування показав високі показники зайнятості, але водночас поширене явище «deskilling», коли фахівці працюють нижче своєї кваліфікації. Значна частка біженців має вищу освіту, що створює ризик довготривалого недовикористання інтелектуального потенціалу України. Виявлено тенденцію зниження наміру до повернення, що актуалізує проблему довготривалої втрати кваліфікованих кадрів. Запропоновано низку заходів відновлення людського капіталу у післявоєнний період.