Людські ресурси як основний чинник конкурентоспроможності та стратегічного планування підприємства

Abstract

Метою статті є дослідження поняття «конкурентоспроможність людських ресурсів» як основного чинника конкурентоспроможності підприємства. Суттєвий вплив конкурентоспроможності людських ресурсів на формування конкурентоспроможності підприємства зумовлює необхідність більш детального вивчення цього поняття. У статті проаналізовано характеристику оціночних показників працівників підприємств і встановлено перелік показників, що має включати опитування експертів для розгляду конкурентоспроможності людських ресурсів. Людські ресурси є переважним фактором конкурентоспроможності підприємства, що, з одного боку, забезпечує їх ефективне функціонування, а з iншого – є привабливим для потенційних працівників на ринку праці. Обґрунтовано рівень конкурентоспроможності працівника та характеристика оціночних показників працівників підприємств. Для встановлення переліку показників, що має включати опитування експертів, проаналізовано наукові джерела вітчизняної та зарубіжної літератури та обґрунтовано, які показники-індикатори відокремлюють при оцінці конкурентоспроможності людських ресурсів. Відбувається взаємозв’язок попиту та пропозиції на ринку праці між конкурентоспроможним підприємством і конкурентоспроможним персоналом. Конкурентоспроможні підприємства висувають високі вимоги до персоналу, а конкурентоспроможний персонал – до підприємства, формуючи попит і пропозицію на ринку праці, рівновага на якому настає в разі задоволення вимог підприємства до компетенцій персоналу і вимог персоналу до якості умов праці, її оплати та соціальної захищеності. Підприємства та працівники в процесі господарської діяльності задовольняють інтереси один одного, що приводить до урівноваження попиту та пропозиції на ринку праці.