Партнерські відносини в сімейній парі в період кризи середнього віку

Abstract

Стаття присвячена вивченню впливу кризи середнього віку на партнерські відносини в сімейній парі. Автори аналізують психологічні особливості цього періоду, його вплив на емоційну близькість, комунікацію та стабільність шлюбних стосунків. Дослідження базується на емпіричних методах, включаючи анкету на визначення рівня кризи середнього віку, шкалу якості подружніх стосунків та шкалу подружньої взаємодії. Проведене дослідження виявило достатньо велику кількість осіб з високим та близьким до високого рівнем переживання кризи середини життя, яка характеризується підвищеною емоційною напругою, почуттям незадоволеності, сумнівами у власних можливостях та усвідомленням обмеженості часу для реалізації життєвих цілей. Часто спостерігається зниження самооцінки, тривожність, депресивні стани, а також зміни у партнерських відносинах, пов'язані з переглядом сімейних ролей і потребою у самореалізації. Крім того, виявлено показники якості подружніх стосунків та міжособових стосунків в парі та їх взаємозв’язок з проявами означеної кризи. Результати показали, що пари з подібним рівнем кризи мають вищі шанси на збереження стабільних відносин, тоді як значна різниця у рівнях кризи призводить до напруженості та зниження взаємної підтримки. Було виявлено кореляцію між рівнем кризових переживань і якістю шлюбних відносин: високий рівень стресу негативно впливає на емоційну близькість і комунікативну взаємодію. Водночас, якість подружньої взаємодії може частково компенсувати негативний вплив вікової кризи. Отримані результати підкреслюють необхідність розробки стратегій подолання кризи середнього віку в подружніх парах, зокрема шляхом удосконалення комунікативних навичок, зміцнення емоційної підтримки та психологічного консультування. Перспективи подальших досліджень охоплюють аналіз гендерних відмінностей у переживанні кризи середнього віку та вплив соціально-економічних чинників на стабільність шлюбних відносин.