Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/36567
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorАрхипенко Л. М.-
dc.date.accessioned2025-06-03T20:22:08Z-
dc.date.available2025-06-03T20:22:08Z-
dc.date.issued2024-
dc.identifier.citationАрхипенко Л. М. Уплив запозиченої лексики на формування гіперо-гіпонімічних відношень в терміносистемах / Л. М. Архипенко // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: ФІЛОЛОГІЯ. Збірник наукових праць. – 2024. – Вип. 68. - С. 4-7.uk_UA
dc.identifier.urihttps://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/36567-
dc.description.abstractСьогодні термінологія становить найбільш динамічний пласт лексичної системи мови. Вивчення термінологічних систем має важливу наукову й практичну значущість для розв’язання ключових завдань сучасної лінгвістики, зокрема лексикології. Незаперечним став факт поширення в сучасному глобалізованому світі будь-якої інформації переважно через посередництво англійської мови, що визначає постійну потребу ретельного вивчення пласта лексичних запозичень у сучасну українську мову, зокрема в терміносистеми різних галузей знань. Одним із видів семантичних відношень в термінології є гіперо-гіпонімічні. Мета пропонованої статті – дослідити вплив запозиченої лексики на функційні особливості гіперонімів і гіпонімів у науковому дискурсі. Гіперо-гіпонімічні відношення належать до фундаментальних типів парадигматичних відносин. У результаті дослідження встановлено, що цей тип відношень засадничий у структуруванні як словникового складу в цілому, так і його спеціальної лексики; з’ясовано, що сітка родо-видових відношень вказує на місце терміноодиниці системі й уможливлює прогнозування появи нових термінів, які віднайдуть вільні місця в гіперо-гіпонімічній структурі. Субстратом для виникнення нових термінів може бути й загальновживана лексика, і запозичена з інших мов вузькоспеціальна термінолексика. Доведено, що запозичування – поширений формат створення нових термінів й одночасно продуктивний спосіб збагачення загальномовного словника; запозичені терміни мають преференції порівняно загальновживаними лексемами завдяки властивим їм однозначності й нейтральності. Зроблено висновок про те, що інтенсивність запозичування терміноодиниць перебуває в прямій чи опосередкованій залежності від екстралінгвальних причин, а збагаченню лексичного фонду сучасної мови науки і техніки сприяють родо-видові відношення в термінології, що виникають і як результат термінозапозичування.uk_UA
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.subjectтермінuk_UA
dc.subjectтерміносистемаuk_UA
dc.subjectгіперо-гіпонімічні відношенняuk_UA
dc.subjectзапозиченняuk_UA
dc.subjectіншомовна лексикаuk_UA
dc.titleУплив запозиченої лексики на формування гіперо-гіпонімічних відношень в терміносистемахuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Статті (УФІ)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Архипенко_Л.М._стаття.pdf314,36 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.